Лікарка Волинської обласної лікарні виступила на конгресі офтальмологів у США та розповіла, який вплив має COVID-19 на зір.
Про це повідомили на сторінці обласної лікарні у фейсбуці, передає Район.Медицина.
«Структура та частота ретинальних змін у пацієнтів з різним клінічним перебігом COVID-19 та у пост-COVID-19-періоді» – тема виступу на третьому світовому конгресі офтальмологів лікарки Волинської обласної клінічної лікарні, докторки філософії, доцентки кафедри загальної патології та хірургічних хвороб Волинського національного університету ім. Лесі Українки Катерини Гуцалюк.
Іншими словами, мова йшла про вплив ковіду на сітківку ока, залежно від метаболічного статусу пацієнта, і як це позначається на зорі. Днями доповідачка повернулася з Сан-Франциско. Свої напрацювання там продемонстрували 150 спікерів із понад 10 країн. І лише єдине дослідження стосувалося ковідної й постковідної офтальмології, що, власне, й презентувала єдина українська учасниця, зазначили у медзакладі.
Основним об’єктом ураження коронавірусу були і є судини, відповідно, від хвороби потерпають усі органи. Зокрема, Катерина Гуцалюк під керівництвом і у співавторстві з доктором медичних наук, професором, завідувачкою відділу посттравматичної патології ока, глаукоми та патології кришталика ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» Надією Ульяновою часто спостерігали в пацієнтів так звані ретинальні зміни, тобто патологію сітківки, а саме: передню ішемічну оптиконейропатію, оклюзію центральної вени сітківки або її гілки, ватоподібні ексудати, звужені ретинальні судини, інтраретинальні та петехіальні крововиливи, звивистість та розширення ретинальних венул, а також гемофтальм – стан, коли кров потрапляє в склооподібне тіло ока, спричинюючи зниження зору та з’яву темних крапок, які плавають, або затуманення в полі зору.
І що важчий пацієнт, то ретинальні зміни більші. Усі ці дослідження й лягли в основу наукової праці, яку волинянка презентувала офтальмологам світу на спеціалізованому конгресі.
«Зростання площі ураження паренхіми легень та рівня Д-димеру в крові підвищують ризик виникнення значущих ретинальних і офтальмологічних змін, які супроводжувалися зниженням гостроти зору (гемофтальм, передня ішемічна оптиконейропатія, оклюзія центральної вени сітківки або гілки центральної вени сітківки). Усі ці дані сукупно засвідчують кореляцію структури ретинальних змін у пацієнтів з COVID-19 та важкістю клінічного перебігу захворювання, а також змінами в метаболічному статусі пацієнтів», – йдеться у дописі.
Найрезультативнішим неінвазивним (тобто таким, який не потребує втручання) методом обстеження є оптична когерентна томографія-ангіоргафія. Вона діагностує вплив COVID-19 на мікроциркуляторне русло сітківки та його можливу роль як фактора ризику розвитку очних захворювань.
Також у ході роботи з ковідними пацієнтами встановили, що на перебіг ковіду впливає і генотип людини.
Реєстрація цих змін у гострому періоді хвороби дозволяла запобігти іншим позалегеневим ускладненням від ковіду, вчасно корегувати терапію та профілактувати постковідні наслідки.
Крім того, ковід може викликати патологію не лише заднього відрізка ока, про що йшла мова вище, а й переднього сегменту (конʼюнктивіт, кератит, блефарит). Тож за наявності перших скарг, таких як свербіж, почервоніння повік та конʼюнктиви, погіршення гостроти зору, будь-яких виділень з ока не зволікайте, а терміново звертайтеся до спеціалістів.
«Нині спостерігаємо стрімке зростання кількості хворих на ковід, відповідно, ці спільні напрацювання з Надією Ульяновою не втрачають актуальності, а навпаки – ще більше її набувають і дозволять швидше та ефективніше лікарям обстежувати пацієнтів та ухвалювати для них медичні призначення», – наголосили у Волинській обласній лікарні.
