У грудні 2023 року затриманій російськими силовиками громадянці України Леніє Умеровій вчетверте продовжили арешт. На цей раз – до березня 2024 року. Пресі не дозволили бути присутніми на оголошення рішення суду. Раніше Лефортівський суд Москви заарештував 25-річну дівчину за підозрою у шпигунстві. З моменту затримання Умерової на грузинсько-російському кордоні до оголошення звинувачення минуло майже 5 місяців. З адвоката Умерової взяли підписку про нерозголошення, а контакти зі ЗМІ обмежені. Її справа засекречена.
У травні 2023 року, коли Лефортівський суд Москви заарештував Леніє Умерову за підозрою у шпигунстві, російське інформагентство «Інтерфакс», посилаючись на ФСБ РФ, написало, що силовики затримали українку, яка, нібито, передала «спецслужбам відомості про дислокацію та завдання у тому числі тих, хто виконував завдання в Київській області».
У Росії за такими звинуваченнями можуть позбавити волі на строк до 20 років.
Умерову затримали при спробі потрапити до Криму
На початку грудня 2022 року Ленія Умерова хотіла приїхати до свого батька в анексований Крим – йому потрібна була допомога після операції. Раніше у нього сталися ускладнення в онкологічному захворюванні. Резваний Умеров, батько Леніє, у коментарі Крим.Реалії розповів, що «вона буквально що півроку приїжджала». І вони думали, що цього разу «теж усе пройде». Шлях до Криму Леніє обрала довгий – через Болгарію, Румунію та кордон Грузії з Росією, оскільки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну дорога через Херсонську область стала небезпечною.
Проте Умерову затримали під час переходу грузинсько-російського кордону на КПП «Верхній Ларс».
Її брат Азіз Умеров вважає, що російських силовиків зацікавив її український паспорт.
«Вона була єдиним пасажиром автобуса міжнародного перевізника, який не мав російського паспорта. У зв’язку з цим, до неї почали прискіпливо ставитися, розуміючи, що людина народилася в Криму, але не отримала російський паспорт», – розповів він у коментарі Крим.Реалії.
У Леніє відібрали банківські картки та телефон. У Крим до батька вона так і не потрапила. Спілкування з російськими силовиками тривало до пізньої ночі, після чого вони, за словами Азіза Умерова, вдалися до «підступної схеми»: «Її посадили посеред ночі в таксі і відвезли до готелю, здається, під назвою «Сова», біля Владикавказу. Водій таксі рухався вздовж державного кордону, де за їхніми законами заборонено перебувати іноземним громадянам. Дорогою їх зупинили працівники ДАІ. Під час перевірки документів виявилося, що вона іноземка, виписали протокол і тієї ж ночі відбувся суд, який визначив їй санкцію у формі утримання в ізоляторі для осіб без громадянства та іноземних громадян».
У березні 2023 року Леніє Умерову випустили з Центру тимчасового утримання іноземних громадян під Владикавказом, але після цього щодо неї здійснили низку адміністративних арештів. Один із арештів її брат описує так: «Їй не дали можливості зателефонувати адвокатам, зв’язатися з родичами – посеред ночі її вигнали з того центру. Одразу після цього до неї під’їхав автомобіль із чоловіками у цивільному одязі, їй на голову одягли мішок, повезли у невідомому напрямку та викинули на вулиці».
Потім Леніє Умерову затримав патруль російської поліції через відсутність документів, а російський суд призначив їй покарання – 15 діб арешту. Кілька місяців Леніє тримали в ізоляторах Владикавказу та Беслана, після чого вивезли до Москви, де вона зараз перебуває.
Те, що з нею відбувалося в той період, в одному зі своїх нечисленних листів рідним, вона назвала «гостросюжетним бандитським кіно з дев’яностих-нульових».
Правозахисники визнали Леніє Умерову політв’язнем
У правозахисних організаціях вважають справу кримської татарки Леніє Умерової сфабрикованою і такою, що «порушує всі фундаментальні права людини». Саме затримання дівчини під час перетину кордону – незаконне, розповіла у коментарі Крим.Реалії керівник «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник.
«У неї були абсолютно легальні, навіть для Росії, легальні документи – паспорт громадянина України. І її не мали там тримати. Тобто, по суті, 5 місяців її взагалі утримували без жодних підстав… Справа, яка зараз сфабрикована проти неї, це вже кримінальна справа щодо шпигунства. Вона абсолютно незаконна щодо того, що там навіть немає, в принципі, як такого звинувачення. У чому її звинувачують до кінця незрозуміло, бо всі матеріали та, в принципі, все, що стосується цієї справи, засекречено», – каже правозахисниця.
Скрипник розповідає, що це «дуже популярна практика ФСБ», коли справи обвинувачених у держзраді чи шпигунстві засекречують. Це зручно для російських спецслужб, продовжує вона.
«Усі такі сфабриковані справи базуються на так званих експертизах. Але ці експертизи зазвичай роблять інституції, які також пов’язані з ФСБ або взагалі безпосередньо підпорядковуються ФСБ. Те саме ми бачили в багатьох справах проти кримських татар, яких звинувачують, наприклад, за статтями терористичними, нібито, в участі в «Хізб ут-Тахрір» (Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними» – КР). Все виходить з деяких експертиз, які роблять ФСБшники. Я думаю, що тут те саме. Їм просто потрібен був час, у тому числі для того, щоб отримати якісь уявні сфабриковані експертизи», – каже керівник «Кримської правозахисної групи».
Скрипник називає справу Ленія Умерової «важливим пропагандистським кейсом» для Російської Федерації.
«Ми бачили, як використовують це звинувачення проти Лінія, щоразу наголошуючи, що ось вона – молода кримська татарка, громадянка України, яка підтримує Україну тощо… Для окупаційної російської влади важливо постійно показувати, що кримські татари вороги для них, а тим самим більше за умов повномасштабної війни, оскільки Росія побоюється будь-якого опору, а опір у Криму є. І Росія про це знає», – каже правозахисниця.
Постійне представництво президента України в Криму, станом на кінець грудня 2023 року, зафіксувало 191 українського політв’язня, 123 з них – кримські татари.
Багатьох із них, за рішенням російського суду, етапували до російських в’язниць, де вони не отримують медичної допомоги – про це теж неодноразово заявляли правозахисники. Правозахисна організація «КримSOS» раніше підрахувала, що сумарний термін вироків кримчанам за часи війни Росії проти України – понад 915 років.
Чому Умерова виїхала з Криму
У сім’ї Леніє – наймолодша. Їй дали прізвисько, яке в перекладі означає «букашка». Так її назвав батько.
«З дитинства вона мала була така. Улюблена, як для будь-якого батька, дівчинка, мабуть. І якось я назвав її Боджечка, що вона така маленька, улюблена. І ось це якось приліпилося до неї», – розповідає Резван Умеров.
Леніє поїхала з Криму у 2015 році. Вона хотіла закінчити навчання на материковій частині України, щоб отримати свідоцтво про закінчення школи, з яким можна було вступити до українського ВНЗ, розповідає її брат. Російського паспорта вона не отримала.
«Моя сестра прийняла в такому юному віці таке рішення, яке вплинуло на її подальшу долю. Вона переїхала до Київської області, де доучилася у школі і після цього вступила до ВНЗ, при цьому зберігши свій український паспорт та свою гідність», – каже Азіз Умеров.
Пізніше Ленія навчалася у київському університеті на хіміка-технолога, але у результаті пов’язала своє життя з маркетингом – працювала у відомому українському бренді модного одягу. Азіз вважає, що в «дальшому вона мала наміри розвиватися в цьому плані – у фешн-індустрії».
З батьком, незважаючи на життя в різних містах, Леніє збереглися близькі відносини. Він називає дочку своїм другом.
«Мої діти мене розуміють, я їх також розумію. Це є велика радість для мене. Все, як би, з півслова ми одне одного розуміємо», – розповідає Резван Умеров.
Він тяжко переживає те, що відбувається з дочкою. «Це дуже важко батькові бачити: як її у наручниках привозять на це слухання. Це жах», – каже Умеров.
Що чекає на політв’язнів
Правозахисники визнають, що Україна має мало інструментів для захисту своїх громадян, які переслідує Росія. Серед них – санкції та звернення до міжнародних організацій з вимогою вплинути на Росію.
«Однозначно вони хочуть її (Леніє Умерову – КР) судити. Тому єдиний шанс для її звільнення – це обмін чи звільнення внаслідок саме не правових дій, а внаслідок політичного та іншого тиску», – каже Ольга Скрипник, керівник «Кримської правозахисної групи».
Леніє Умерової лише недавно – вперше за майже 7 місяців – дозволили поговорити з батьком по телефону. Батько каже, що вона тримається.
