Як повідомляють кримські російські ресурси, 27–29 березня в Лівадійському палаці в анексованому Росією Криму відбувся так званий міжнародний науково-дипломатичний конгрес, присвячений 80-річчю Ялтинської (Кримської) конференції 1945 року. Форум був організований підконтрольною Москві Радою міністрів Криму за підтримки МЗС Росії та Російської асоціації міжнародного співробітництва. Як повідомляється, у заході взяли участь близько 100 представників наукового та державного істеблішменту, зокрема з-за кордону.
Як відбувся науково-дипломатичний конгрес? Хто з іноземних гостей був заявлений як учасник форуму, а хто реально зміг приїхати? Як у Кремлі використовують нащадків і родичів політичних діячів зарубіжжя для реалізації пропагандистських акцій та надання впливу на громадську думку в РФ і на Заході? У цих та інших питаннях розбиралися Крим.Реалії.
Третій форум – і знову в Ялті, і знову про Кримську конференцію 1945 року
Перші два заходи, проведені в тій же Лівадії під керівництвом так званого представника Криму при президенті Росії Георгія Мурадова, не стали сенсаціями та не привернули увагу західних країн і влади. Представників організацій – симпатиків Росії із США, Великої Британії та Франції тоді на них не було.
Головна тема «березневого» конгресу – «обговорення питань формування нового світоустрою, актуальних геополітичних викликів в епоху зсуву балансу сил, діалогу та співробітництва провідних світових держав, а також вироблення нових принципів справедливого та рівноправного світоустрою».
Серед названих організаторів заходу також: Всесвітній російський народний собор, Інститут міжнародних політичних та економічних стратегій РУСТРАТ, Московський Інститут міжнародних відносин.
Як вважають в оргкомітеті форуму, він зміг об’єднати провідних дипломатів, політологів, істориків та експертів у галузі міжнародних відносин із Росії та зарубіжних країн. Серед почесних гостей: директор Департаменту міжнародних організацій МЗС Росії Кирило Логвінов, директор Інституту Європи РАН Олексій Громико, заступник голови Держдуми РФ Олександр Бабаков, голова Комісії Ради Федерації з інформаційної політики Олексій Пушков, перший заступник голови Комітету Державної думи з міжнародних справ В’ячеслав Ніконов.
Запрошені зарубіжні експерти: професор Колумбійського університету Джеффрі Сакс (США); історик Джеффрі Робертс (Велика Британія); громадський діяч, президент Фонду де Голля, співзасновник Міжнародного руху русофілів П’єр Де Голль (Франція); історикиня і соціологиня, ексрадниця президента Франції Олена Перу (Франція); президент створеної не без участі російських спецслужб мережевої міжнародної асоціації «Друзі Криму», ексзаступник міністра оборони Греції Костянтинос Ісіхос. Організатори також повідомили про участь у форумі генерального секретаря компартії Чехії та Моравії Романа Блашка, колишнього сенатора Чеської Республіки Ярослава Доубрава та турецьких громадських діячів Ісмаїла Темізкока і Нусрета Тузака. Однак ці гості не виявили себе в медійному просторі. Підтвердити їхнє перебування в Лівадії не було можливим.
Ані дипломатів, ані державних діячів Франції, Великої Британії та США на конгресі не було. А спікери зі США та Великої Британії мовили за допомогою каналів конференцзв’язку.
Сьогодні наше спілкування відбувається у форматі народної дипломатії за мінімальної участі офіційних осіб та великої кількості небайдужих людей Сергій Аксьонов
До гостей через відео-зв’язок також звернулися засновник групи Pink Floyd Роджер Вотерс (Велика Британія) та відомий кіноактор, володар російського громадянства Стівен Сігал (Велика Британія), які відзначили «особливу важливість конгресу»
«В умовах непростої міжнародної ситуації такі зустрічі важливі як ніколи. Сьогодні наше спілкування відбувається у форматі народної дипломатії за мінімальної участі офіційних осіб та великої кількості небайдужих людей, громадських діячів, політиків, учених, які не можуть залишатися осторонь, просто спостерігаючи за тим, що відбувається у світі. Тут зібралися ті, хто хоче зробити свій внесок у підтримку стабільності та миру», – заявив призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов), виступаючи перед присутніми в Лівадії.
Ми вдячні нашим друзям, які цікавляться Кримом Володимир Константинов
У свою чергу, невизнаний спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов наголосив на «важливості таких зустрічей», за допомогою яких, за його словами, за кордоном формується образ «російського Криму: сучасного, перспективного, мирного регіону».
«…Західна політика сьогодні ґрунтується на русофобії, політична еліта ненавидить усе російське і нав’язує це своєму населенню. Це потрібно долати, транслювати правду, зокрема, через народну дипломатію. Тому ми вдячні нашим друзям, які цікавляться Кримом, розповідають про життя на півострові після нашого повернення до Росії», – додав він.
Також пролунали вітання на адресу конгресу від голови Ради Федерації Федеральних Зборів РФ Валентини Матвієнко, міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, голови Державної думи РФ В’ячеслава Володіна.
«Після відкриття відбулася церемонія погашення поштового конверту з маркою, присвяченою 80-річчю Ялтинської конференції», – повідомляють російські ЗМІ. Одночасно на сайті «Марка России» зазначено, що було передбачено пам’ятне погашення на картці з літерою «В», і жодної поштової марки до цієї дати не випускали.
Робота форуму була організована у межах трьох пленарних сесій «Крим – колиска Ялтинської системи міжнародних відносин. Діяльність ООН: досягнення та проблеми», «Росія та майбутній світовий устрій: погляд у майбутнє» та «Осмислення нових викликів у світовій політиці».
Онук президента Франції «розсипався» у компліментах Кремлю, критикуючи Париж
П’єр де Голль – французький фінансист і громадський діяч, онук першого президента Франції Шарля де Голля. Неодноразово відвідував Росію і не приховує проросійських поглядів.
У січні 2023 року він разом із головою Російського історичного товариства, головою Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним взяв участь у круглому столі «Пам’ять про Другу світову війну в Росії та у Франції. До 80-річчя перемоги у Сталінградській битві», присвяченому проблемам вивчення та збереження історичної пам’яті про цей військовий конфлікт. Де Голль виступив із лекцією про історико-культурні зв’язки Росії та Франції в Російському державному гуманітарному університеті. У листопаді того ж року П’єр де Голль заявив, що хоче здобути російське громадянство.
«Ваша країна (Росія – КР) пропонує великі можливості. Я люблю вашу глибоку та потужну культуру, інтелект і російський дух», – сказав він на Форумі об’єднаних культур. У вересні 2024 року П’єр де Голль заявив під час зустрічі зі спікером Держдуми РФ В’ячеславом Володіним, що планує переїхати до Москви на постійне місце проживання. Перебуваючи в анексованому Росією Криму та беручи участь у науково-дипломатичному конгресі, П’єр де Голль зробив низку неоднозначних заяв.
Я вважаю, що визнання Криму, Донбасу і, можливо, Одеси, як території Росії, – це частина тих домовленостей, які зараз досягаються між Росією та США П'єр де Голль
«Я оптимістично налаштований – буде регулювання саме у Чорноморському регіоні. Я вважаю, що визнання Криму, Донбасу і, можливо, Одеси, як території Росії, – це частина тих домовленостей, які зараз досягаються між Росією та США… Я вважаю, що Росія має бути саме тією країною, яка певною мірою врятує Францію. Сьогодні нам потрібно дуже активно боротися з пропагандою Заходу та з наслідками цієї пропаганди, адже Росія не хотіла нападати ні на кого, не хотіла вторгнення в Україну… Макрон (Франсуа Макрон, президент Франції – КР) не уявляє нікого, окрім себе самого, він мотивований лише самим собою. Він не представляє французький народ, хоча якоюсь мірою навіть претендує на те, щоб виглядати як мій дідусь. Він мотивований дуже агресивними людьми, які його оточують, які здебільшого не розуміють, що роблять», – цитують іноземного вояжера «РИА Новости Крым».
Гість із Франції впевнений, що «агресивна політика Франції щодо Росії проводиться нинішнім її президентом виключно для того, щоб убезпечити своє існування на політичному полі».
Конгрес – чергова пропаганда та агітація Кремля у спробах скликати «Ялту 2.0»
Крим.Реалії звернулися з проханням до професора кафедри міжнародних відносин і стратегічних студій Державного університету «Київський авіаційний інститут», політолога-міжнародника Максима Ялі і попросили назвати причини використання кримською російською владою та Кремлем тематики «Ялти 2.0».
Ялта є дуже зручним прикладом для обговорення та заяви таких пропагандистських тез Максим Ялі
«Є кілька причин, чому використовують тему Ялти 1945 року. Насамперед, у пропагандистських цілях, оскільки, починаючи з 2014 року після анексії Криму, російські так звані вчені та псевдоексперти закликають до проведення «Ялти 2.0». Там нібито буде переглянуто і встановлено нові правила міжнародної поведінки на користь нового світового порядку. Ми ж знаємо, що саме в Ялті було закладено основи світового порядку після завершення Другої світової війни. Кремль і московська пропаганда використовують цю тему як символ: тоді затверджувався світ, і так званий біполярний порядок. Росія, звісно, прагне повернути собі статус «полюса» у багатополярному світі. І в цьому сенсі Ялта є дуже зручним прикладом для обговорення та заяви таких пропагандистських тез», – наголосив експерт.
У свою чергу, відповідаючи на запитання журналіста Крим.Реалії, політологиня з Криму Євгенія Горюнова також вказала на цілі Кремля.
Кремлю потрібна «Ялта 2.0», яка дозволить Росії говорити про «повернення на міжнародну арену Євгенія Горюнова
«Тему Ялти 1945 року в Москві використовують спеціально – Кремлю потрібна «Ялта 2.0», яка дозволить Росії говорити про «повернення на міжнародну арену, визнання Росії як рівноцінного партнера з боку Сполучених Штатів, перерозподіл сфер впливу» та інше», – нагаолосила Євгенія Горюнова. Що стосується заяв П’єра де Голля, то експерти оцінили їх як спроби дій конкретної особи на користь кремлівським інтересам і наративам.
«П’єр де Голль використовується Москвою у пропагандистських цілях. Тут важливим є сімейне прізвище. Шарль де Голль – перший президент Франції, який ухвалив рішення про вихід із військової компоненти НАТО, хоча й залишив Париж у політичному механізмі Альянсу. Він розвивав Францію як незалежний центр сили в Європі, проводив власну зовнішню політику, наживав відносини і з Радянським Союзом, незважаючи на холодне протистояння із Заходом. Важливим є прізвище, відоме у всьому світі, і для поширення пропаганди його використовують у Росії», – упевнений Максим Ялі.
Євгенія Горюнова також побачила у можливому «тиску» Москви на офіційний Париж за допомогою трансляції висловлювань П’єра де Голля низку особливостей.
«Це не зовсім тиск, це, швидше, спроба знову пограти на темі «союзників» часів Другої світової, де ім’я та прізвище генерала де Голля має особливе значення. Ця тема, швидше, для внутрішнього російського споживача, а не для Франції чи Європи. Як і захід загалом – Володимиру Путіну потрібна перемога напередодні 9 травня. Ця «перемога» – «тріумфальне повернення Росії до світової політики», ілюзію якого можуть дати США. Для цього і влаштовують такі вистави», – наголосила експертка.
За підсумками науково-дипломатичного конгресу було ухвалено резолюцію, яку не публікують, але вирішили відправити до ООН та інших міжнародних організацій.
