Спеціально для Крим.Реалії
В обговореннях питань, пов’язаних зі статусом кримськотатарського народу в Україні, бракує ключової складової – погляду на Україну як середовище, у межах якого кримські татари розвиваються. Аналітика, публіцистика фокусують увагу на власне спільноті – політичні, суспільні, культурні та інші особливості кримських татар, а також норми міжнародного права та в національному законодавстві, які дозволяють такі особливості плекати й розвивати.
Насправді ж ключовою інтелектуальною вправою, що маємо виконувати при намаганні осмислити сьогодення та майбутнє кримських татар, є співвіднесення таких особливостей народу з контекстом. У світі фізичному контекст визначається масштабом оптики, що застосовується. Розвиток кримських татар можна осмислювати в межах Кримського півострова, можна в межах Півдня України, власне України, чорноморського макрорегіону, Східної Європи тощо. У світі ідей та смислів контекстів ще більше і необов’язково територіально детермінованих. Кримських татар можна розглядати в межах родини тюркських народів, ісламського світу, народів колишнього Кримського Ханства, спільноти корінних народів світу, середземноморської ойкумени тощо.
Photo Gallery:
Кава, базари і ремесла. Побут кримських татар до депортації (фотогалерея)
- Сергій Громенко
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
Ключовим середовищем, яке визначатиме вектор розвитку кримськотатарського народу, є Україна в цілому. Україна як держава, суспільство, фізичний і символічний простір. Є низка об’єктивних причин в основі цього твердження.
По-перше, національні держави попри глобалізацію й досі зберігають свою актуальність як найбільш стійкі формування з організації колективного та впорядкованого співіснування людей.
По-друге, держави як цілісні системи продукують значну кількість сенсів, що щільно насичують смисловий простір навколо людини. І мова не тільки про лояльність до країни та патріотизм. Наші уявлення про правильне та неправильне, добре і погане, корисне та шкідливе у великій мірі формується в межах єдиної країни.
Чим краще розумітиметься Україна як середовище, у якому перебувають кримські татари, тим вища ймовірність вдало визначати цілі розвитку
І наостанок, Україна сьогодні на ділі доводить свою здатність формувати та просувати потужний суспільний порядок денний, єдиний та цілісний усередині та з чітко демаркованими кордонами по зовнішньому периметру.
Отже, чим краще розумітиметься Україна як середовище, у якому перебувають кримські татари, тим вища ймовірність вдало визначати цілі розвитку кримськотатарського народу та успішно їх досягати. І навпаки – чим гіршим є таке розуміння, тим вищою ставатиме ймовірність невдач, що може ускладнювати інтеграцію Криму і кримських татар у єдину з українцями політичну націю.
Власне кримськотатарському народові через прочитання характеристик України як політичного, суспільного, культурного контексту варто вдосконалювати вміння формувати свої стратегії поведінки належно. Моделювання того, як співвідносяться власні особливості народу із характеристиками контексту, лежить в основі усвідомленої, керованої, сталої та продуктивної взаємодії кримськотатарського народу з Україною як середовищем.
Кримські татари можуть ставати чемпіонами з просування українського порядку денного в Європі та навпаки – європейського в Україні
Наприклад, серед ключових трендів України, що впливатимуть на всі її складові та субсистеми, є європейська та євроатлантична інтеграція як рух на Захід. У деяких аспектах така інтеграція резонує з притаманними кримським татарам уявленнями про права людини, права меншинних етнічних спільнот, демократичне урядування, подолання наслідків злочинів минулого та відновлення справедливості тощо. У таких питаннях кримські татари можуть ставати чемпіонами з просування українського порядку денного в Європі та навпаки – європейського в Україні. І навпаки – в деяких аспектах сучасні тенденції можуть нести неприйнятні для кримських татар новації, наприклад, у середній освіті. У таких випадках і саме в цій частині цілком виправданою буде стратегія ізолювання від таких впливів за рахунок окреслення етнічних меж, всередині яких відповідні впливи не проявляються.
Неочевидним і відповідно належно не формалізованим є бачення Україною своєї ролі у відносинах із Глобальним Півднем та Сходом. Серед питань із високим рівнем невизначеності є інтерес та бажання України надалі працювати більш системно із, наприклад, територіями та народами, що сьогодні складають Російську Федерацію. В обох випадках у разі готовності України більш послідовно працювати за цими векторами можна окреслити важливе місце кримських татар у такому русі за рахунок культурної, мовної, релігійної спорідненості з такими народами, а також схожої історичної долі.
Кримці можуть слугувати органічним фактором лагідної інтеграції новоприбулих мешканців з мусульманських країн, відкриваючи їх Україні
Так само для успішного розвитку кримськотатарського народу в межах України після аналізу варто розуміти те, що відбуватиметься всередині країни, та пробувати визначати роль кримських татар за таких обставин. Що визначатиме Україну як державу та суспільство в найближчі роки й десятиліття? Яким буде політичний устрій (чи скотиться країна до авторитаризму і згортання ліберальної демократії в разі довготривалої війни)? Якими будуть демографічні тренди (наприклад, чи компенсуватиметься депопуляція у зв’язку з війною та низькою народжуваністю за рахунок імміграції робітників зі Сходу)? Якими будуть тренди в культурі, бізнесі тощо? Наприклад, кримці можуть слугувати органічним фактором лагідної інтеграції новоприбулих мешканців з мусульманських країн, відкриваючи їх Україні і не дозволяючи їм закритися в етнічні кокони з мінімальними зв’язками із зовнішнім середовищем.
Дискусія про розвиток кримськотатарського народу в загальноукраїнському контексті потребує залучення ширших експертних кіл, але вона вже почалася. І українцям, і кримським татарам важливо навчитися чесно та відкрито говорити про цілі, цінності й інтереси, чітко розставляючи відповідні акценти. Впевнений, що є всі передумови для відповідного діалогу. Якщо він відбудеться, дискусії про майбутнє України, що вже тривають, нарешті врахують особливості та прагнення кримських татар як складової такого майбутнього.
Арсен Жумаділов, кримчанин, викладач НаУКМА, участник проєкту «Інициатива для кримських татар»
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
