18 травня – жалобна дата в історії кримських татар та України. 79 років минуло від початку злочинної масової депортації радянським режимом кримськотатарського народу з Криму. Упродовж 33 років кримські татари намагаються повернутися додому. Понад 9 років Кримський півострів окуповано Росією, яка продовжує військове вторгнення в Україну другий рік поспіль.
Щороку, згадуючи про жертви в ім’я виживання та боротьбу за повернення на історичну батьківщину, кримські татари спрямовані у майбутнє – до вільного українського Криму, національно-територіальної автономії під міжнародним захистом. Про це – у матеріалі Крим.Реалії.
Депортація та геноцид кримськотатарського народу
1944 року, 18 травня, радянський режим розпочав депортацію з Криму всього кримськотатарського народу. Упродовж трьох днів десятками залізничних вагонів було насильно вивезено близько 200 тисяч кримських татар. За час депортації на загальне «спецпоселення» до регіонів СРСР у Центральній Азії було відправлено понад 183 тисячі кримських татар, на примусові роботи до Московського вугільного тресту – 5 тисяч, до таборів фронтового резерву – 6 тисяч і ще стільки ж до ГУЛАГу.
Депортація кримських татар – один із прикладів масових злочинів радянського режиму, скоєних ним під час Другої світової війни. Вона мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання. За різними оцінками, у місцях спецпоселень загинули від 20 до 46% усіх кримських татар.
Лише 1967 року Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів» вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року депортація була визнана незаконною та злочинною.
Анексувавши Крим, в Росії ухвалили закон «Про заходи щодо реабілітації вірменського, болгарського, грецького, італійського, кримськотатарського та німецького народів і державної підтримки їх відродження та розвитку». На думку російської влади, яка продовжує поширювати міфи про депортацію, цей указ «відновив історичну справедливість, зняв хибні звинувачення з депортованих народів».
Постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12 листопада 2015 року депортацію кримських татар у 1944 році визнано геноцидом, а 18 травня – Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Воспоминания выживших. Крымские татары о пережитой депортации (видео)
The code has been copied to your clipboard. width px height px
The URL has been copied to your clipboard
No media source currently available
0:00 0:03:07 Завантажити на комп'ютер
- 270p | 9,0MB
- 360p | 14,9MB
- 720p | 30,7MB
- 1080p | 64,5MB
Життя в окупації – щоденний біль та страждання
Американський Інститут вивчення війни ISW, а також українські правозахисники вважають, що Росія намагається штучно змінити демографічну ситуацію на окупованих українських територіях, а подекуди проводить етнічні чистки корінного населення. За останні роки після анексії з Криму вимушено виїхало від 60 до 100 тисяч жителів, переважно нелояльних до російської влади. З них щонайменше 30 тисяч – це кримські татари.
«Російська влада почала переслідувати кримських татар відразу після анексії півострова і продовжує робити це досі. Одних затримують за звинуваченням в екстремізмі, інших змушують їхати з Криму. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну їхнє становище стало ще складнішим – місцеві правозахисники порівнюють перебіг мобілізації на півострові з геноцидом цілого народу», – розповідає російське видання «Медуза» про те, як Росія відправляє кримських татар на війну зі «своєю рідною країною».
За спостереженнями експерта видання «Детектор медіа» Лесі Бідочко, російська пропаганда зображує кримських татар екстремістами, щоб виправдати їхнє переслідування. Кінцева мета Росії – асимілювати та позбавити прав кримських татар, зробити легітимним насильство, запровадити свою колонізаторську політику на півострові. Російські ЗМІ та сегмент соцмереж створюють образ кримських татар як невеликої та незначної меншини Криму, применшуючи їхнє історичне та культурне значення.
Кримськотатарський народ має лише одну батьківщину – Крим, і цей народ не може співіснувати з Москвою, яка століттями намагалася його знищити Таміла Ташева
«Кримськотатарський народ має лише одну батьківщину – Крим, і цей народ не може співіснувати з Москвою, яка століттями намагалася його знищити. Зокрема, після завершення депортації 1944 року тисячі порожніх будинків заповнили російські колонізатори. Сьогодні Москва продовжує цю політику: Меджліс кримських татар уже заборонений. 109 із 155 кримчан, ув’язнених на півострові та на материковій частині Росії з політичних мотивів, є кримськими татарами. Якщо Крим уже й вважати «російським», то лише через жорстоку та насильницьку колонізацію», – зазначила у своїй авторській статті для американського журналу Time Постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.
Російська військова агресія в Україні – повторення радянських злочинів
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, відповідаючи на запитання кореспондента Крим.Реалії, звернув увагу на те, що джерелом злочинів глобального масштабу, які повторюються, залишається агресивна Росія, яка вважає себе спадкоємицею імперії та СРСР.
Усі, хто вчинив злочини проти кримських татар, мали бути покарані, але ми не могли цього зробити за радянських часів Рефат Чубаров
«З розвалом Союзу нам усім здавалося, що всі ці злочини, вчинені комуністичним режимом, уже ніколи не повторюватимуться. Я, як і безліч інших людей, так думав, що суспільство нібито вжахнулося, коли стало відомо про такі злочини як голодомор, депортацію, масові розстріли людей. Але, зрештою, все знову і знову повторюється. І повторюється саме з того центру, з якого виходили попередні злочини. Необхідно зробити все можливе, щоб такі форми дискримінації та геноциду не повторювалися. Тільки закликами й осудом, як ми вже переконалися в цьому самі, цього досягти неможливо. Необхідно створювати цілу систему міжнародних заходів за аналогією до введеної щодо фашистської Німеччини. Ватажки злочинців, ті, хто керував і віддавав накази, повинні бути страчені, а решта – спокутувати провину, відбувши терміни. У суспільстві мають бути проведені масштабні й тривалі заходи і не лише щодо засудження людиноненависницьких ідеологій, а й щодо запобігання їх відродженню. Як кажуть, «непокаране зло має властивість повертатися». Усі, хто вчинив злочини проти кримських татар, мали бути покарані, але ми не могли цього зробити за радянських часів», – заявив Рефат Чубаров.
Він вважає, що всі люди, які отримали майно кримських татар, повинні його повернути законним власникам, хоча вони безпосередньо не винні, оскільки їм це майно і нерухомість були передані державою, яка вчинила злочин. Не можна розпоряджатися чужою власністю.
«Мають бути різні міжнародні механізми, які могли б запобігати новим депортаціям. Нині таких механізмів немає. Потрібно працювати над тим, щоб міжнародне співтовариство мало такі механізми. Світ знає величезні безкарні насильницькі переміщення людей між африканськими країнами під час воєн уже у ХХ-ХХІ сторіччях. Сьогодні Росія переміщує наших людей десятками тисяч, і ніхто нічого не може зробити – це також різновид депортації», – зазначив Рефат Чубаров.
Національно-територіальна автономія – у фокусі уваги ЄС та ООН
Європарламент закликає Україну ухвалити закони про корінні народи України, про статус корінного кримськотатарського народу, а також «внести зміни до її Конституції щодо визнання національно-територіальної автономії кримськотатарського народу у складі України, і зокрема Криму, що пов’язано з невід’ємним правом корінного кримськотатарського народу на самовизначення». Про це йдеться у п. 60 Резолюції Європейського парламенту щодо імплементації Угоди ЄС про асоціацію з Україною (2019/2202(INI)) від 11 лютого 2021 року.
Декларація ООН встановлює, що реалізація корінним народом свого права на самовизначення має здійснюватися відповідно до міжнародного права і не може призводити до порушення територіальної цілісності суверенних та незалежних держав.
Кримські татари, як корінний народ України, мають право на самовизначення у складі української держави, встановлювати свій політичний статус у рамках Конституції та законів України, вільно здійснювати свій економічний, соціальний та культурний розвиток.
«Що добре для кримських татар – те добре для України»
Голова правління Центру стратегічних досліджень (Київ) Павло Жовніренко в бесіді з Крим.Реалії підкреслив, що Російська Імперія та СРСР знищували кримських татар системно, а в їхні будинки та на їхні землі заселяли прибулих і лояльних до режиму представників «більшості».
Він зазначив, що, незважаючи на пережиту 1944 року депортацію, і Меджліс, і кримськотатарський народ загалом зайняли чітку проукраїнську позицію, особливо після подій 20 лютого 2014 року. Експерт закликав усіх до розуміння та осмислення тези: «Що добре для кримських татар – те добре для України».
Кримськотатарський народ, який століттями мав свою державу, безумовно, має право на самовизначення. Ті українці, хто вважає інакше, за фактом є імперцями Павло Жовніренко
«Кримськотатарський народ, який століттями мав свою державу, безумовно, має право на самовизначення. Ті українці, хто вважає інакше, за фактом є імперцями. Бо якщо ми справедливо вважаємо, що маємо право бути господарями на своїй землі – чому, на якій підставі ми позбавляємо цього права народ, який століттями не менш наполегливо бореться з нашим спільним ворогом за те, що й ми – за свободу?! І те, що на сьогоднішній день кримські татари становлять 11% від загальної чисельності жителів Криму, – не може бути аргументом проти. Ні ми, ні тим більше кримські татари, не можемо чекати, доки їх у Криму стане більше половини. Давно перезріло питання ухвалення окремого закону України про кримськотатарську національно-територіальну автономію в Криму та закріплення її в Конституції України. На мою думку, також необхідне стимулювання переїзду до звільненого Криму кримських татар із Туреччини, країн Центральної Азії та інших. Додатковими заходами, можливо, стало б запровадження реституції та обмеження прав, у тому числі виборчих, для осіб, які оселилися у Криму після 20 лютого 2014 року», – пояснив Павло Жовніренко.
Національно-територіальна автономія – умови та реальність
На думку Рефата Чубарова, трансформація існуючої автономії у національно-територіальну автономію має спиратися на норми міжнародного права, зокрема на те, що кожен народ має право на самовизначення. І кримські татари, за його словами, прагнуть того, щоб це їхнє природне право було реалізоване у складі Української держави, оскільки Крим – невід’ємна частина української території.
Україна знайде рішення щодо кримської автономії, які відповідатимуть міжнародному праву та інтересам демократичного розвитку Рефат Чубаров
«Крім того, створення автономії має відповідати низці умов. По-перше, виключення монополії будь-якої етнічної спільноти – кримськотатарська автономія дозволить це забезпечити. По-друге, виключення ультиматуму – кримські татари як суб’єкт самовизначення виключають можливість постановки ультиматумів. Ну, і, по-третє, зміцнення позицій держави в такому унікальному куточку її території, як Крим. І, як наслідок, українська держава нарешті отримає ситуацію, коли Москва втратить важелі для постійного втручання у «кримські та українські справи». Ті механізми, які ми вкладаємо в національно-територіальну автономію, вони не повинні дозволяти жодній спільноті своєю більшістю визначати розвиток усього Криму», – наголосив співрозмовник Крим.Реалії.
У свою чергу, Павло Жовніренко додав, що право корінних народів на самовизначення є основою для формування відповідних національних громадських рухів і в Росії.
«Ці рухи прагнуть до власної державності та звільнення від кайданів Московії. Юридичні підстави – Статут ООН, Декларація про надання незалежності колоніальним країнам та народам, Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права», – уточнив він.
«Україна знайде рішення щодо кримської автономії, які відповідатимуть міжнародному праву та інтересам демократичного розвитку», – наголосив Рефат Чубаров.
