У ніч на 18 і 19 липня масованих атак російських крилатих ракет морського, повітряного та сухопутного базування, а також іранських дронів Shahed-136 зазнали Одеса й Одеська область. Як повідомили українські військові, більшість випущених російськими військовими ракет і безпілотників було збито. Що відомо про кримський полігон «Чауда», звідки, як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, запускали дрони по Україні, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
За інформацією пресслужби командування Повітряних сил ЗСУ, пуски ракет були здійснені з акваторії Чорного моря або з Кримського півострова. Зокрема, 6 крилатих ракет «Онікс», яких українським зенітникам не вдалося збити, запускали з російського берегового ракетного комплексу «Бастіон».
Найближчий до Одеси «Бастіон» під прикриттям підрозділу російської ППО розташований на заході Криму, в прибережній зоні мису Тарханкут (інформація про це – на мапі російських військових об’єктів у Криму, яку підготували журналісти Крим.Реалії).
Іранськими дронами росіяни атакували Одесу з полігону «Чауда» (Крим) та Приморсько-Ахтарська (Ростовська область РФ).
Кримський полігон «Чауда», як місце запуску ударних іранських БПЛА, фігурує в таких зведеннях вперше з початку цього року.
Минулого року аж до деокупації правобережної частини Херсонщини Росія атакувала дронами Shahed-136 південні та центральні регіони України, як правило, з північного Криму, точніше – з Джанкоя. За повідомленням New York Times (пізніше це підтвердили у Білому домі), у Джанкої працювали іранські інструктори, які допомагали російським військовим запускати БПЛА-камікадзе з Криму на материкову Україну.
Наразі немає відомостей, чи присутні іранські інструктори цього разу, щоб сприяти російським військовим при запусках дронів.
Полігон «Чауда» розташований на однойменному мисі на південно-східному узбережжі затоки Феодосії. Мис мальовничий, він привабливий для місцевих жителів та приїжджих туристів. Однак у період з 1 червня до 31 жовтня вхід цивільному населенню на цю територію суворо заборонено.
Така заборона діє у літньо-осінній період регулярно протягом останніх кількох років після російської анексії Криму. Цього разу, як сказано в офіційному повідомленні російської влади Криму, на полігоні проводитимуться «заходи щодо забезпечення випробувальних робіт і підготовки авіаційних частин із застосуванням авіаційних засобів ураження».
Заборонено також на «Чауді» збирати уламки бомб, снарядів, запальних баків, ракет і підривників, торкатися нерозірваних боєприпасів, косити траву, пасти худобу, збирати гриби, ловити рибу, полювати.
Ймовірно, на цьому режимному об’єкті працюватимуть військові льотчики-випробувачі місцевої філії російського державного льотно-випробувального центру імені Чкалова ЗС РФ. Цей центр дислокується в Ахтубінську Астраханської області РФ, а його кримська філія (в/ч 38651) – у селищах Приморське (штаб) та Кіровське (аеродром).
2016 року тодішній головнокомандувач російських ВКС генерал-лейтенант Віктор Бондарев визначив перспективи полігону «Чауда» у Криму.
«Тут проводитимуть випробування нової авіатехніки», – заявив генерал.
Полігон «Чауда» мав стратегічне значення задовго до російської анексії Криму. На початку 50-х років минулого століття, після приєднання Туреччини до НАТО, військове відомство СРСР почало активно облаштовувати мис Чауда, як і інші віддалені приморські та гірські місця півострова (Ай-Петрі, Фіолент) для своїх спеціальних потреб. Згодом суцільну мілітаризацію Криму в період «холодної війни» назвуть перетворенням півострова на «непотоплюваний авіаносець».
Для мису Чауда було відведено роль полігону для випробувань літальних апаратів морської авіації. Зокрема, там свого часу пройшли повний цикл випробувань і отримали добро на запуск у серійне виробництво гелікоптер-вагон Як-24, гідролітак Бе-12 «Чайка», протичовнові літаки Іл-38 і Ту-142, літак з вертикальним зльотом та посадкою Як-38, вертольоти морської авіації Ка-24,2 КР, МіГ-29К, Іл-76МДПС. На полігоні також тренувався на виживання у разі морського приводнення перший загін радянських космонавтів.
З моменту здобуття незалежності України у 1991 році аж до російської анексії полігон задіяли на користь державного науково-випробувального центру, а також зенітно-ракетних військ ЗС України. На «Чауді» також проводили спільні російсько-українські навчання зенітників, за якими спостерігали тодішні міністри оборони України Олександр Кузьмук та Росії Ігор Сергєєв.
Востаннє увагу кримських і російських медіа полігон «Чауда» привертав у 2019 році, коли там відбувся заключний етап російських змагань екіпажів військових літаків та гелікоптерів «Авіадартс-2019».
