Президент США Джозеф Байден у Києві оголосив про додатковий пакет військової допомоги Україні обсягом пів мільярда доларів. А російський президент Володимир Путін виступив із посланням до Федеральних зборів РФ. З часу останнього послання було взято дворічну паузу, і багато хто чекав на заяви, які мають стати чи не поворотним моментом у війні Росії проти України. Про це в ефірі Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із керівником військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павлом Лакійчуком, керуючим партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім та політологом Іваном Преображенським.
Президент США Джозеф Байден прибув з неанонсованим візитом до Києва, де взяв участь у заходах, присвячених пам’яті Небесної сотні – загиблих учасників Революції гідності. Під час візиту до Києва Байден оголосив про додатковий пакет військової допомоги обсягом пів мільярда доларів. Це додаткове військове обладнання, боєприпаси та протитанкове озброєння.
Окрім додаткового пакету допомоги Україні, президент США анонсував новий пакет санкцій проти Росії за її напад на Україну. Все це відбувається на тлі дедалі більш однозначної риторики партнерів України щодо силового варіанта повернення територій, окупованих Росією у 2014 році, та Криму в тому числі.
Військова підтримка Заходу та повернення Криму
Візит президента США в Україну — це сигнал Володимиру Путіну про те, що «весь світ на боці України», каже військовий експерт Павло Лакійчук про те, що США та Європа підтримуватимуть Україну до її повної перемоги, звільнення всіх територій і встановлення стабільного миру.
Військово-технічна співпраця не просто зберігатиметься, а посилюватиметься. Темпи зростання підтримки України не скорочуватимуться Павло Лакійчук
«Військово-технічна співпраця не просто зберігатиметься, а посилюватиметься. Темпи зростання підтримки України не скорочуватимуться», – упевнений Лакійчук. За його словами, вісім років партнери України стверджували, що «кримська проблема» має бути врегульована дипломатичним шляхом, але повномасштабне вторгнення в Україну змінило їхню позицію.
«Путін у лютому розірвав це замкнуте коло та залив кров’ю Україну. І дуже добре, що Європа, може, не відразу, поступово, і заокеанські наші партнери зайняли чітку позицію – лише допомога Україні, в тому числі й військова, може не тільки зберегти територіальну цілісність України, а й захистити міжнародне право та не дати зруйнуватися світовому порядку», – упевнений Лакійчук.
Водночас він упевнений, що перемогу в цій війні можуть забезпечити лише Збройні сили України. Все залежатиме від стратегії, бойових дій, які вони оберуть, каже експерт.
Можливо, спочатку звільнимо південь, Крим, а потім – Донбас. Не важлива послідовність Павло Лакійчук
«Можливо, ми спочатку звільнимо Донбас, а потім – Крим. Можливо, спочатку звільнимо південь, Крим, а потім – Донбас. Не важлива послідовність. Важливо, що всю територію нашої країни буде звільнено від загарбників. Це – безперечно. Це підтверджують і наші партнери, наше політичне керівництво та найголовніше – у цьому переконані наші захисники», – зазначив Лакійчук.
Російські війська намагаються перейти в наступ, розповідає Лакійчук, противник підтягує резерви та намагається прорвати оборону. Але завдяки стійкості захисників України цей наступ не буде успішним, упевнений експерт.
У Путіна дедалі менше засобів досягти так званих цілей «військової операції», які він сам не знає Павло Лакійчук
«Російська армія зазнає колосальних втрат. Це можна проаналізувати за даними Генерального штабу. Добові втрати противника, таких не було протягом року війни. Тому, швидше за все, цей наступ буде ще менш успішним, ніж наступ торік улітку… З кожним місяцем, з кожним днем українська армія стає дедалі сильнішою. У Путіна дедалі менше засобів досягти так званих цілей «військової операції», які він сам не знає», – упевнений Лакійчук.
«Кримське питання» у посланні Путіна
21 лютого російський президент Володимир Путін виступив із посланням Федеральним зборам РФ. З часу останнього послання було взято дворічну паузу, і багато хто чекав на заяви, які мають стати чи не поворотним моментом у війні Росії проти України. Але цього не сталося, зазначають експерти.
У заяві Путіна звучали старі тези про те, що нібито Україна планувала у 2022 році атаку на Крим і Севастополь, Донбас із 2014 року «обстоював право жити на своїй землі, говорити рідною мовою». Про те, що Азовське море стало «внутрішнім морем Росії», а анексований Крим отримав «сухопутний коридор» (окуповані російською армією території півдня України – КР).
Примітно, що у залі серед присутніх не було російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов). Експерти це пояснюють його підтримкою керівника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина. Той звинуватив Міністерство оборони Росії у «снарядному голоді», який нібито виник у ПВК. Аксьонов у своєму телеграм-каналі опублікував звернення, в якому розкритикував Міністерство оборони Росії, заявивши, що «1941 року відповідальних за таке постачання боєприпасів чекала б найвища міра покарання».
«Аксьонов зараз займається підготовкою приватних військових компаній у Криму та Севастополі. Формує школи снайперські у Перевальному, якісь схрони у Севастополі. Маю сумнів, що в нього щось вийде без допомоги Шойгу. Але якщо Шойгу петляти почне, йому є куди тікати. В Туву. А в Аксьонова дороги немає. На Херсонес та у воду. Інших варіантів немає», – коментує заяву Аксьонова Павло Лакійчук.
Путінська еліта повернулася у часи Брежнєва, до багатогодинних, беззмістовних промов Тарас Загородній
«Путінська еліта повернулася у часи Брежнєва, до багатогодинних, беззмістовних промов, заяв про надої, виплавку чавуну та розповідей про те, як добре в країні радянській жити», – так коментує послання Путіна керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
Це чергові байки про те, що Україну створив австрійський Генштаб, про те, що бомбили Донбас, про те, що вони почали війну, щоб її припинити. Всі ці шизофренічні відмовки, якими наповнено голову Путіна та його оточення», – зазначає Тарас Загородній. Те, що у посланні Путіна не було реакції на візит президента США до Києва, говорить про те, що Путін боїться йти на відкриту конфронтацію і розуміє, чим це закінчиться, упевнений експерт.
«Двогодинна балаканина» та ядерний шантаж
Єдине, на що можна звернути увагу, на думку експерта, ця заява Путіна про те, що Росія припиняє свою участь у Договорі між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки щодо заходів стосовно подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Але проблема Росії в тому, що виробляти ядерну зброю в тих же масштабах, що й СРСР, Росія не в змозі, упевнений Тарас Загородній.
Виникає питання щодо бази для виробництва. Чи виробляєте ви збройовий плутоній? Наскільки мені відомо, від часів Радянського Союзу це велике питання Тарас Загородній
«Виникає питання щодо бази для виробництва. Чи виробляєте ви збройовий плутоній? Наскільки мені відомо, від часів Радянського Союзу це велике питання. Чи виробляєте ви збройовий уран? Теж велике питання», – зазначив Загородній.
Економічно і технологічно гонку озброєнь можуть дозволити собі лише США, вважає експерт. Радянський Союз витрачав на гонку озброєнь від 25 до 30 відсотків свого ВВП, а нинішня Росія – це не СРСР, каже Загородній. Він упевнений, що ембарго на продаж нафти та нафтопродукти не дозволить Росії виконати свою загрозу.
«За таких економічних умов ви робите натяк, що розпочнете гонку озброєнь? Ну, хлопці, вам хоч би ресурс, щоб підтримати існуючу систему, яка у вас є. Чи є у вас взагалі ця система, виробництво, що дозволяє підтримувати той ядерний потенціал, про який ви так багато говорите?» – висловив сумнів Загородній.
«Двогодинна балаканина» – так охарактеризував виступ Путіна експерт із питань Центральної та Східної Європи, доктор політичних наук Іван Преображенський.
На його думку, це послання мало три цілі, одна з них – це психологічний вплив на масову свідомість росіян.
«Чим довше і безглуздіше він говорив, тим краще, тому що будь-яка різкість – це нагадування росіянам про те, що йде війна», – пояснює Преображенський.
По-друге, впевнений він, було завдання заявити про вихід із СНО. Але це не означає, що Росія почне масово виробляти нову ядерну зброю, вважає експерт.
Я думаю, що Росія не збирається ніяке озброєння нарощувати. Путін розуміє, що ресурсів у нього для цього немає Іван Преображенський
«Я думаю, що Росія не збирається ніяке озброєння нарощувати. Путін розуміє, що ресурсів у нього для цього немає. Вона може наявну ядерну зброю використовувати і провести ядерні випробування. Недарма він про це окремо сказав», – вважає політолог.
По-третє, на думку Преображенського, мета послання – показати, що російський правлячий клас підтримує війну проти України.
«Рік тому Путін провів так звану Раду Безпеки. Змусив усе вище керівництво Росії розписатися в лояльності, і по суті пов’язав його на крові українців. Змусив їх підтримати російську військову агресію. І зараз він тріумфально показує – російський правлячий клас, за винятком кількох людей, яких він сам туди не пустив, на кшталт Пригожина і Кадирова, щоб не викликати ні в кого роздратування, солідарно, підтримує Путіна, його війну, готове слухати будь-яку його промову, будь-яку його нісенітницю», – упевнений Преображенський
Після виступу Путіна Росія вимагала від США вивести з України «американо-натовських військових і техніку». У НАТО закликали Росію переглянути рішення про призупинення своєї участі у «Договорі про стратегічні наступальні озброєння». Це рішення руйнує всю архітектуру контролю за озброєнням, заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
