Крим.Реалії продовжують стежити за тим, як війна Росії з Україною все більше охоплює цивільні сфери в Криму. На третьому році військових дій учасники повномасштабного вторгнення РФ в Україну масово йдуть у владу в анексованому Криму. Хто вони, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Депутатами та чиновниками різних рівнів на Кримському півострові за результатами вересневих виборів до місцевих рад стали 25 учасників війни з Україною, повідомив спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
Організовані Росією вибори у Криму не визнають Україна та міжнародне співтовариство. Але з їх допомогою багато учасників війни отримують владні повноваження як одну з форм подяки за це поряд із земельними ділянками біля моря, щедрими виплатами та соціальними благами.
Як з’ясували Крим.Реалії, до органів влади найвищого рівня потрапили одиниці – найбільш медійні особи. Про них ми розповідали тут.
Більшість депутатських місць учасники війни з Україною отримали у сільських та районних радах. Більшість не має досвіду держуправління, а в дехто – навіть вищої освіти.
Із запорізьких та курських полів – у депутати
Депутатом Феодосії російської міськради за списком «Единой России» у вересні став 41-річний учасник війни з Україною Юрій Кокін. Він родом із Російської Республіки Комі, але з 1985 року живе у селищі Приморському під Феодосією.
Юрій Кокін має, згідно з офіційною біографією, кілька вищих освіт. Він – магістр музеології, охорони об’єктів культурної та природної спадщини, магістр історії політичних партій та громадських рухів, а також бакалавр правознавства й історії. Депутат має наукове звання кандидата соціологічних наук, працює заступником директора з наукової роботи та розвитку «Феодосійського музею старожитностей».
Воює з Україною у складі армії РФ з весни цього року. Юрій Кокін пішов на фронт добровольцем, пишуть феодосійські ЗМІ.
Якщо батьківщина вважала, що мені необхідно вирушити в армію, ми це зробимо Юрій Кокін
Проте в одному з блогів він каже, що його мобілізували і показує повістку з військкомату.
«Якщо батьківщина вважала, що мені необхідно вирушити в армію, ми це зробимо. Потрібно буде піти на фронт і здобути перемогу. І є навіть якийсь азарт, упевненість у тому, що ми робимо правильну справу», – каже депутат.
Спочатку він служив у взводі вогневої підтримки 56-го гвардійського десантно-штурмового полку в розрахунках 82-мм міномету й АГС, виконуючи бойові завдання у районі села Роботине на Запорізькому напрямку.
Потім вирушив до Курської області у складі мінометного розрахунку 1-го ПДБ 56-го полку, який перекинули з Роботинського напрямку (Запорізька область), коли туди зайшли ЗСУ. Юрій Кокін, зокрема, був на оборонних позиціях у Кореневому та воював за села Любимівка і Веселе Курської області.
Військовослужбовець отримав медаль «За відвагу» за бої проти України та пам’ятну відзнаку командувача 58-ї гвардійської загальновійськової ордена Суворова армії «Хрест штурмовий».
У війні з Україною також беруть участь чотири брати депутата. Сам він із молодшим братом воюють на Курському напрямку, решта – на Бахмутському та Донецькому напрямках.
Серед перших ініціатив у Феодосії, які підтримав Юрій Кокін, – перейменування міської вулиці Насипної на «Вулицю 56 гвардійського десантно-штурмового полку», щоб «увічнити внесок бійців полку на полях битв СВО» («спеціальною військовою операцією» у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР).
«Абвер» – у міськраді Сімферополя
У Сімферополі депутатом за квотою «СВО» став 52-річний Сергій Здрилюк. Уродженець Вінницької області багато років мешкає у Криму. У минулому служив у контррозвідці кримського главку СБУ та органах податкової міліції України. Він відомий як бойовик угруповання «ДНР» із позивним «Абвер». Після того, як Росія захопила частину Донецької та Луганської областей України у 2014 році, Сергій Здрилюк служив у підрозділах відставного офіцера ФСБ Ігоря Гіркіна (Стрєлкова). У деяких пабліках Сергія Здрилюка навіть називали «правою рукою» Гіркіна (Стрєлкова).
Сам він не приховує, що навесні 2014 року підтримував проросійські сили в Криму, а потім подався «захищати Донбас від бандерівців». Здрилюк розповідав, що разом із бойовиками Гіркіна (Стрєлкова) заходив до Слов’янська Донецької області у 2014 році.
Як стверджує Сергій Здрилюк, 2014 року він був заступником міністра держбезпеки угруповання «ДНР».
Але далі кар’єра на окупованих Росією теренах України не склалася. Він повернувся до Криму, де отримав посаду спочатку на підприємстві «Чорноморнафтогаз», а згодом – у ДУП «Крименерго» (радник гендиректора).
І Донбас на сьогодні не весь наш, і Україну не звільнили Сергій Здрилюк
У 2019 році Сергій Здрилюк публічно заявив, що його та інших бойовиків «ворог і олігархи використали» для розпалювання локальної війни.
«І Донбас на сьогодні не весь наш, і Україну не звільнили. Натомість ми забили ще один кілок у роз’єднання російського та українського братніх народів», – заявив бойовик.
Тоді ж Сергій Здрилюк балотувався до підконтрольного Москві кримського парламенту за списком кримської організації Компартії Росії. Але вибори програв.
Здобути депутатський мандат він зміг лише тепер – під прапором «Единой России». Сьогодні бойовик є членом Кримського регіонального відділення Союзу добровольців Донбасу та командує першим батальйоном підрозділу «Барс-Крим». Воно створене російським главою Криму Сергієм Аксьоновим (за документами – Аксенов) для протидії можливим диверсійним групам на півострові.
Крим – в абсолютній безпеці. Сил і засобів вистачає, щоб відбити наміри наших небратів Сергій Здрилюк
Раніше Сергій Здрилюк публічно наголошував, що навчався в одному навчальному закладі із Сергієм Аксьоновим. У своїй офіційній біографії депутат вказує, що у 1993 році закінчив Сімферопольське вище військово-політичне училище, зазначивши, що з цього ж училища того ж року випустився і російський глава Криму Сергій Аксьонов.
Це спростовують у Міноборони України. За даними відомства, 1993 року Сергій Аксьонов був відрахований і тому диплом не отримав. Крим.Реалії раніше зверталися до пресслужби Аксьонова з цього приводу, але там коментувати цю інформацію відмовилися.
«Крим – в абсолютній безпеці. Сил і засобів вистачає, щоб відбити наміри наших небратів», – заспокоює кримчан Здрилюк з екрану місцевого телебачення.
Депутат із військовим контрактом
Депутатом підконтрольної Росії Красногвардійської (Курманської) районної ради у вересні став 31-річний Сергій Полячок – ще один російський військовослужбовець, який брав участь у війні з Україною.
Він обраний від «Единой России», народився у Криму, юрист за освітою, мешкає в селі Петрівка Красногвардійського (Курманського) району. Раніше був депутатом цієї сільради.
За даними партійної організації «Единая Россия», Сергій Полячок служить за контрактом з 2019 року, брав участь у кількох військових операціях.
Нагороджений «За службу на Північному Кавказі», «За участь у контртерористичних операціях», «За участь у СВО» та «За службу в спецназі».
Де саме воював Сергій Полячок, достеменно невідомо. Жодних згадок про його роль на фронті у відкритому доступі немає.
Військові «парламентарії» Севастополя
Одразу вісім учасників війни з Україною зайшли до російського парламенту Севастополя. Серед них – 35-річний герой Росії Роман Кулаков.
Він росіянин, народився у Кіровській області РФ. Згідно з офіційною біографією, закінчив Казанське вище танкове командне училище. Чи має він вищу освіту, достовірно невідомо.
Служив на Кавказі у розвідувальних підрозділах у республіках Дагестан, Адигея, Північна Осетія-Аланія. Після того, як Росія анексувала Крим, служить у Севастополі.
З перших днів брав участь у повномасштабному вторгненні Росії до України. Зокрема, воював за збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР» на сході України, підконтрольні РФ. 2023 року отримав зірку героя Росії. Нагороджений за те, що восени 2022 нібито героїчно виконав бойове завдання разом зі своєю розвідгрупою. За яких обставин і де це було, інформації у відкритих джерелах немає.
Ми постійно підтримували наших хлопців, зараз я разом із ними Павло Харламов
Інші депутати Севастополя, обрані за «квотою «СВО» від «Единой России», також брали участь у війні з Україною на різних напрямках. Мотивацією брати участь у війні вони називають «захист батьківщини від Заходу». Наприклад, 39-річний депутат, севастополець Павло Харламов підписав контракт із російською армією навесні 2024 року. Каже, що ухвалив таке рішення на тлі заяв про ймовірність введення військ НАТО в Україну.
«Ми постійно підтримували наших хлопців, зараз я разом із ними. Останні удари по Севастополю та заяви західних «лідерів» про запровадження натовських військ стали фінальною крапкою, – заявив він.
На місця у владі в Криму претендували багато учасників війни з Україною, але не всі отримали бажане.
Лише у Севастополі було 16 охочих стати депутатами. Тільки половина отримала мандати. У Сімферополі в депутати балотувалися двоє учасників війни з Україною – Володимир Бочеров та Олег Юргель. Вони йшли на вибори від російської партії «Справедливая Россия – За правду», але програли.
