До 3 травня цього року востаннє Кремль атакували (бомбили) у 1942 році, коли нацистські війська наближалися до Москви. До цього треба було б повернутися до часів Наполеона, коли французькі війська без особливого бою увійшли в Кремль.
Тепер можна до цього списку додати пару таємничих польотів безпілотників, які частково спалили дах однієї з будівель Кремля за кілька днів до того, як президент РФ Володимир Путін має приймати щорічний військовий парад на Красній площі на честь перемоги над Німеччиною у Другій світовій війні.
Через більш ніж 24 години після інциденту, зафіксованого на відео з камер спостереження, виникають питання про те, хто стояв за польотами безпілотників і яка була їхня мета. Але ці питання залишаються оповитими таємницею.
Кремль звинуватив Україну у спробі вбити російського президента Володимира Путіна, якого в той момент навіть не було в Кремлі, згідно з повідомленням його пресслужби. Українська влада, в тому числі президент України Володимир Зеленський, заперечила свою причетність і водночас припустила, що Росія могла сама влаштувати інцидент під «фальшивим прапором», як привід для ескалації війни в Україні.
І якби Україна справді влаштувала цей інцидент, це стало б серйозним збентеженням для російських військових і російської протиповітряної оборони, особливо менш ніж за тиждень до параду до російського Дня перемоги, який щороку відбувається побіля Кремля.
«Давайте прояснимо цю ситуацію, – сказав Джеймс Ніксі, який очолює програму Росії та Євразії у Chatham House (Велика Британія). – Це не замах на Володимира Путіна, як твердить Кремль».
«Два найбільш вірогідні варіанти: «попереджувальний сигнал» з боку Києва – «подивіться, що можемо зробити», або операція під чужим прапором з боку Москви, яка має виправдати інтенсивні атаки в Україні або посилення мобілізації», – сказав Ніксі в інтерв’ю Радіо Свобода.
Політ безпілотників, який відбувся з інтервалом у 16 хвилин, близько 2:30 ночі, був зафіксований на кількох відеозаписах з камер спостереження. Принаймні одна з цих камер могла бути під контролем російських спецслужб. На одному відео видно, як загорілася частина сферичного даху Сенатського двору, палацу Сенату, що виходить на Красну площу. На інших відеозаписах видно, як літаючий об’єкт наближається до купола, а кілька людей піднімаються драбиною на дах, перш ніж об’єкт вибухає біля флагштока.
За повідомленням Кремля, не було постраждалих, і пошкодження будівлі виявилися мінімальними.
Кремль, який зробив свою першу заяву приблизно через 12 годин після інциденту, твердить, що це був замах на Путіна з боку «київського режиму» і що об’єкти були збиті російською протиповітряною обороною. Речник президента РФ Дмитро Пєсков пізніше поклав відповідальність не лише на Україну, але й на США, які свою причетність до інциденту заперечують.
«Ми прекрасно знаємо, що рішення про такі дії, про такі теракти ухвалюють не в Києві, а у Вашингтоні», – заявив Пєсков журналістам 4 травня, не надавши жодних доказів.
Україна неодноразово заперечувала атаки російської території. «Ми не атакували ні Путіна, ні Москву. Ми воюємо на своїй території. Ми захищаємо свої села й міста», – заявив Зеленський під час візиту до Гельсінкі (Фінляндія) 4 травня.
Однак схоже, що Україна вже кілька місяців веде приховану діяльність на території Росії, використовуючи безпілотники і, можливо, спецпідрозділи для нанесення ударів по таких об’єктах, як паливні склади і трубопроводи.
Російська авіабаза, на якій базуються стратегічні бомбардувальники і яка розташована за сотні кілометрів від українського кордону, була атакована двічі. Російські військові стверджують, що збивали безпілотники в повітряному просторі Москви та її околиць. Російські кораблі та інші цілі в окупованому Криму, де базується Чорноморський флот Росії, в останні дні неодноразово зазнали ударів.
Пожежа на нафтопереробному заводі на півдні Ростовської області пізно ввечері 3 травня стала третім ударом безпілотника по російській нафтобазі за два дні.
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк припустив, що інцидент з безпілотником 3 травня може дозволити Росії виправдати атаки на цивільні об’єкти в Україні. Він також сказав, що «партизанська діяльність місцевих сил опору» може бути причиною польотів безпілотників на території Росії.
«У Росії щось відбувається, але точно без українських безпілотників над Кремлем», – написав Подоляк у твіттері.
«Демонстративний удар»
Більшість експертів дійшли висновку, що малоймовірно, що інцидент був замахом на Путіна: російський лідер рідко ночує у Кремлі. Він вважає за краще перебувати в офіційній державній резиденції в передмісті Ново-Огарьово або в розкішному чорноморському палаці в Сочі.
Однак якби українці дійсно були відповідальними, це було б серйозним збентеженням для Москви, приголомшливим порушенням російської безпеки і протиповітряної оборони. Це нагадує інцидент 1987 року, коли німецький юнак Матіас Руст приземлив легкий гвинтовий літак прямо на Красній площі.
Якщо б це була українська атака, вважайте це демонстративним ударом і демонстрацією сили Марк Галеоті
«Якщо б це була українська атака, вважайте це демонстративним ударом і демонстрацією сили: «Не думайте, що в Москві безпечно», – зазначив у твітері Марк Галеотті, експерт з питань російських спецслужб.
Телеграм-канал «База», який, як вважають, має зв’язки з російськими правоохоронними органами, процитував неназваних чиновників, які заявили, що про безпілотники повідомляли жителі Московської області, але представники оборонного відомства не сприйняли ці повідомлення серйозно, поки безпілотники не опинилися в повітряному просторі Москви, і тоді було вже занадто пізно.
«Якщо… це зробив Київ, то це ще один шокуючий провал російської держави в безпеці», – сказав Ніксі.
Ще одним насильницьким інцидентом в Росії, в якому Москва звинуватила Україну, стало вбивство Дар’ї Дугіної, дочки ультраправого імперіалістичного філософа Олександра Дугіна. Вона загинула в серпні минулого року, коли під автомобілем, яким вона кермувала, вибухнула бомба.
Україна заперечила свою причетність до цієї справи, але представники американської розвідки заявили The New York Times, що вони вважають, що неназвані чиновники в українській владі несуть за це відповідальність.
Повідомляється, що українські чиновники планували атакувати безпосередньо Москву. Минулого місяця газета The Washington Post процитувала витік даних американської розвідки про те, що начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Кирило Буданов хотів здійснити «масові атаки» на Москву та інші міста в річницю російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
У звіті йдеться про те, що американські чиновники переконали Буданова відмовитися від цього плану.
«З великою долею скептицизму»
Офіційні особи у Вашингтоні заявили, що Сполучені Штати не отримували попередження про плани такої атаки. Білий дім заявив, що не може підтвердити ці твердження, але прессекретарка Карін Жан-П’єр заявила, що Сполучені Штати не підштовхують Україну до нападу на іноземну територію.
«Від початку цього конфлікту Сполучені Штати, безумовно, не заохочують, не дозволяють і не дають можливості Україні наносити удари за межами своїх кордонів», – сказала вона журналістам 3 травня.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі заперечив будь-яку причетність США, заявивши, що Пєсков «просто збрехав», коли звинуватив в атаках Вашингтон.
Держсекретар США Ентоні Блінкен поставив під сумнів твердження Кремля про те, що це була українська діяльність з метою вбити Путіна.
«Я б сприймав з Кремля усе з великою долею скептицизму», – сказав він в інтерв’ю The Washington Post Девіду Ігнатіусу.
Перша публічна заява Кремля щодо інциденту була погрозливою: «Російська сторона має право вжити заходів у відповідь там і тоді, де і коли вона вважатиме за потрібне».
Це підігріло припущення, що це міг бути організований Росією інцидент під «фальшивим прапором», спрямований на створення приводу для подальших або нових дій проти України. Дмитро Медведєв, колишній президент Росії, який зараз є прихильником війни проти України, закликав до «фізичного усунення Зеленського».
«Терористична атака на президента. Це напад на Росію», – написав у телеграмі близький до Кремля голова російської Держдуми В’ячеслав Володін.
В ніч проти 4 травня Росія здійснила останню з серії ракетних та безпілотних атак на Київ та чорноморський порт Одеси.
Українська влада повідомила, що російські ракети обстріляли місто Херсон на півдні України, влучивши в залізничний вокзал і торговельний центр. В результаті цієї атаки загинули щонайменше 23 людини і десятки отримали поранення.
Photo Gallery:
Масована атака Росії на Херсон: фото наслідків
- Радіо Свобода
У Херсоні й населених пунктах області внаслідок масованої атаки російських сил 3 травня загинули 23 людини
«Як би ви відреагували на атаку на Кремль?» – запитав у своєму пості близький до Кремля політолог Сергій Марков, розглядаючи варіанти нападу на Пентагон, використання тактичної ядерної зброї або атаки на Зеленського.
Після розпаду Радянського Союзу стався щонайменше ще один інцидент, обставини якого довго розглядалися як можливий «фальшивий прапор» – вибухи житлових будинків у 1999 році, що призвели до Другої чеченської війни, і, на думку багатьох російських експертів та активістів, розчистили шлях Путіну до президентства через кілька місяців.
«Якщо це Москва і «фальшивий прапор» – це відчай, – сказав Ніксі. – І це високоризикована стратегія, яка може бути розкрита, враховуючи те, наскільки погані рішення вони ухвалюють».
Підготовка до наступу
Поряд з інцидентом з безпілотником на тлі зростаючих очікувань щодо запланованого українського контрнаступу проти російських сил на сході або півдні України відбуваються збільшення кількості вибухів у прикордонних регіонах і навіть очевидні диверсії на залізничних поїздах.
Після важкої зими, під час якої обидві сторони не досягли відчутного прогресу, контрнаступ може стати головною точкою перелому в 15-місячному конфлікті, коли Україна сильно намагатиметься показати своїм західним союзникам, що вона все ще здатна завдати сильного удару по Росії – і Захід повинен продовжувати постачати їй озброєння.
