Кремль більше не «ставить» на військових: про перших довірених осіб Путіна у Криму

Цього року з восьми осіб, які потрапили до списку довірених осіб Володимира Путіна в анексованих Криму та Севастополі, немає жодного чинного військового

 

8 грудня 2023 Володимир Путін вперше оголосив про своє самовисування на наступний термін президентства. 20 грудня 2023 року ЦВК Росії затвердила документи ініціативної групи з висування в президенти чинного глави Росії. До цієї групи увійшли 500 осіб з-поміж впливових росіян. Цей акт ЦВК РФ започаткував процес збору підписів на підтримку кандидата. Самовисуванцю необхідно зібрати 300 тисяч голосів за умови не більше 7,5 тисяч підписів у кожному регіоні країни. Передвиборний штаб Володимира Путіна розпочав роботу 21 грудня 2023 року в Москві, його співголовами стали: керівник Спілки театральних діячів Росії Володимир Машков, головна лікарка московської лікарні №52 Мар’яна Лисенко та голова так званої невизнаної «народної ради ДНР» Артем Жога. Пізніше центральна виборча комісія (ЦВК) РФ зареєструвала список із 346 довірених осіб кандидата у президенти Росії Володимира Путіна.

Чим і чому відрізняються списки федерального рівня, а також кримських і севастопольських довірених осіб Володимира Путіна у 2024 році від списків періоду президентських виборів 2018 року? Кому Володимир Путін довірив представляти себе як кандидата у президенти РФ на виборах у березні 2024 року в Криму та Севастополі? Які тенденції передвиборчих перегонів на тлі агресії Росії в Україні? Що загрожує колаборантам за участь в агітації за конкретних кандидатів у російські президенти під час президентської кампанії в Росії? У цих питаннях розбиралися Крим.Реалії.

Федеральний рівень – культурна еліта і «вершки» естради як патріоти Росії?

Закон Росії про вибори президента не змінювався з часу попередніх президентських виборів 2018 року. Згідно з цим законом, 600 – максимальна кількість довірених осіб, яких може призначити кандидат. Кожному з них ЦВК РФ має видати посвідчення, яке підтверджує повноваження: вести агітацію, бути присутнім на засіданнях виборчих комісій, знайомитися з результатами голосування, призначати спостерігачів, брати участь у дебатах. До довірених осіб Володимира Путіна, крім співголів штабу, вже увійшли представники культури та мистецтва, спорту, охорони здоров’я, бізнесу, багато хто – в черговий раз: режисери Микита Михалков та Карен Шахназаров, актор Сергій Безруков, співак SHAMAN, альтист Юрій Башмет, саксофоніст Ігор Бутман, співачки Поліна Гагаріна та Лариса Доліна, лідер гурту «Любе» Микола Расторгуєв, артист балету та педагог Микола Цискарідзе, фігуристи Тетяна Навка та Євген Плющенко, футбольний тренер Валерій Газзаєв, президент Федерації художньої гімнастики Ірина Вінер.

Навіщо це потрібно діячам мистецтва та культури у РФ в ефірі «Настоящего времени» (створений компанією RFE/RL за участі Голосу Америки) пояснив музичний критик Михайло Марголіс. «…У цьому випадку це такий косплей того, що ми бачили в ті самі брежнєвські часи. Знову той самий пул, що кочує за незмінним вождем. Усе дуже зрозуміло», – наголосив він.

На думку російського видання Лента.ру, цього року Володимира Путіна підтримає патріотична коаліція знаменитостей, на неї він і спиратиметься в новій президентській кампанії.

На попередніх виборах президента у 2018 році спочатку було зареєстровано 259 довірених осіб Володимира Путіна: вони були добре знайомі більшості росіян – телеведучі Леонід Якубович та Олександр Масляков, пародист Володимир Винокур, співачка Діана Гурцька та співак Лев Лещенко, композитор і продюсер Ігор Крутой, директор Ермітажу Михайло Піотровський, керівник виконкому Народного фронту Олексій Анісімов, керівник руху «Волонтери Перемоги» Ольга Амельченкова, гендиректор «Камаза» Сергій Когогін.

Російський політолог Костянтин Калачов заявляв тоді, що «швидше, це своєрідна форма заохочення представників громадськості: одного разу потрапивши до списку, можна потім ще багато років нагадувати, що ти був довіреною особою президента», а «список загалом – демонстрація «народності» кандидата, що показує, яким саме професійним та елітним групам він надає перевагу», така група, в якій «будь-якої тварі по парі». З першого списку довірених осіб Володимира Путіна у 2018 році лише 36 із 259 осіб мали той самий статус на виборах 2012 року. Серйозна ротація серед довірених осіб була нібито ініційована самим кандидатом. Список оновлювався тричі. Зрештою, у Володимира Путіна тоді було 476 довірених осіб. За словами речника московського виборчого штабу теперішнього глави російської держави Олександри Суворової, список із 346 довірених осіб, затверджений окремою постановою ЦВК 27 грудня 2023 року, ще не закритий, підготовка документів на довірених осіб кандидата триває.

16 березня 2014 року на території Криму та міста Севастополя Росія провела так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу та в односторонньому порядку поширила дію федерального законодавства на територію Кримського півострова. Ні Україна, ні Європейський Союз, ні США не визнали це голосування і вважають, що Росія анексувала Крим.

Кримський виборчий штаб Володимира Путіна – ті самі особи

Кримський виборчий штаб відкрили у Сімферополі увечері у п’ятницю 22 грудня 2023 року. У коментарі РИА Новости член російської Громадської палати Криму, лікар і журналіст Борис Левін заявив, що «кримчани» нібито «бачать на посаді президента лише Володимира Путіна, оскільки саме за нього півострів досяг небувалого розвитку та перетворень, зокрема у сфері охорони здоров’я».

Борис Левін

Крім Бориса Левіна, в статусі довіреної особи в Криму рішенням ЦВК РФ вкотре було також затверджено президента російської Кримської федерації боротьби куреш Рустема Казакова.

Рустем Казаков

Також довіреною особою став російський голова правління привласненого окупантами сімферопольського заводу «Фіолент» і голова місцевого осередку Російського союзу промисловців та підприємців Олександр Баталін.

Олександр Баталін

У загальнофедеральному списку довірених осіб значиться і шахіст-гросмейстер Сергій Карякін, уродженець Сімферополя, який на зорі своєї кар’єри виступав за Україну, проте підтримує анексію Криму разом із відкритою агресією Росії проти України.

Сергій Карякін

Севастопольський регіональний штаб – військових немає

Співголів регіонального виборчого штабу Володимира Путіна в Севастополі, відкритого практично одночасно із сімферопольським, призначили і його довіреними особами. Про це російське видання ForPost у Севастополі повідомили у регіональному відділенні партії «Единая Россия». Таким чином, довіреними особами Путіна в Севастополі стали троє людей, одна з яких уже була в такому статусі на президентських виборах 2018 року. Це – директор музейного комплексу «35 берегова батарея» Валерій Володін. Окрім нього, на довірчій основі у Севастополі працюватимуть: керівник регіонального виконкому «Народного фронту» Лариса Мельник та голова регіонального комітету сімей воїнів Вітчизни Вікторія Тупчаненко. У загальнофедеральному списку довірених осіб значиться і директор Севастопольського Театру опери і балету, який поки що будується окупаційною владою за ідеєю і під патронатом Володимира Путіна, Сергій Полунін, який прославився татуюваннями з портретами чинного президента на своєму тілі.

Сергій Полунін

«Мілітаризація» довірених осіб Путіна у Криму та Севастополі не відбулася – експерт

Аналітик медіацентру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен раніше у листопаді 2023 року в бесіді з Крим.Реалії вказав на обмежені часові рамки для використання у передвиборній риториці тез і теми «кримської весни», залежність їхнього можливого оновлення від особливостей нового електорального циклу в сусідній Росії. «…Наприклад, соціологічні служби при адміністрації російського президента сьогодні (у листопаді 2023 року – КР) опитують росіян про потенційних довірених осіб Путіна. За якийсь час нам озвучать список цих довірених осіб. Якщо значна частина їх буде пов’язана із «сакральним Кримом», то це означатиме, що «кримська весна» все ще цікава росіянам. Якщо ні – робимо відповідні висновки», – спрогнозував тоді експерт. Крим.Реалії знову звернулися до Юрія Христензена і попросили прокоментувати затверджені списки довірених осіб Володимира Путіна в анексованих Росією Криму та Севастополі.

Юрій Христензен, аналітик медіацентру «Одеська політична платформа»

Якщо ми не бачимо військових серед довірених осіб, значить, росіяни не хочуть мілітаризації, і автократ змушений слідувати за думкою росіян Юрій Христензен

«Жодної «мілітаризації» довірених осіб від Криму та Севастополя порівняно з 2018 роком не сталося. Скоріше навпаки. З восьми осіб немає жодного чинного військового. Від Криму – бізнесмен, два спортсмени та лікар. Від Севастополя – директор військового музею, дві представниці патріотичних організацій і директор поки що неіснуючого театру опери та балету. Але це й раніше було. Наприклад, директор музейного комплексу «35 берегова батарея» був довіреною особою президента у 2018 році. Це, швидше, експлуатація патріотичного міфу, а не перехід до міфу – «ми воюємо проти НАТО!» Інший приклад – у 2018 році від Севастополя довіреними особами були і генерал-лейтенант (Анатолій Домненко – КР), нагороджений за участь у бойових діях, і відставний офіцер штабу ЧФ РФ (капітан 1 рангу Микола Красноліцький – КР). Нині їх немає серед довірених осіб.

Тепер подивимося на заяви довірених осіб президента на півострові. Директор військового музею: «Ми не можемо тут, у штабі, роздавати квартири чи ділянки. Ми зможемо вислуховувати людей, і ці пропозиції, як і раніше, ми надсилатимемо за призначенням». Це образ «міцного господарника», а не свідчення того, що «Батьківщина в небезпеці!», як можна було очікувати. Потрібно розуміти, що автократії такого типу, як у Росії, залежать від думки своїх громадян та одночасно формують цю думку. Якщо ми не бачимо військових серед довірених осіб, якщо директор патріотичного музею говорить про квартири та ділянки, а не закликає згуртуватися перед ворогом, значить, росіяни не хочуть мілітаризації, і автократ змушений слідувати за думкою росіян», – підсумував співрозмовник Крим.Реалії.

На колаборантів чекає покарання

Одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році в Україні було ухвалено зміни до Кримінального кодексу щодо встановлення відповідальності за колабораціоністську діяльність. У законі дано визначення та передбачено покарання у вигляді штрафу, виправних робіт або позбавлення волі. Поняття колабораціонізм і відповідальність за цю діяльність визначено статтею 111-1 Кримінального кодексу України.

«Колаборант – особа, яка усвідомлено співпрацює з окупаційною цивільною чи військовою владою на шкоду власній державі. Колабораціоністською діяльністю у тому числі визнається: …участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території», – цитує закон юридичний портал України LigaZakon.

У грудні 2023 року ЦВК Росії дозволила проводити електронне голосування в 27 регіонах Росії та анексованих Криму і Севастополі. У серпні 2018 року керівниця відділення російського громадського руху «Волонтери Перемоги» в анексованому Криму, членкиня кримського регіонального штабу російського президента Володимира Путіна на виборах Олена Одновол була засуджена українським судом, але отримала умовне покарання, зумівши укласти угоду зі слідством.

Джерело

Новости Крыма