Російські ЗМІ з початку місяця активно анонсували на 12 грудня проведення пресконференції за підсумками туру єгипетських журналістів до Криму. Головна роль модератора відводилася підконтрольному Москві так званому представнику Криму при президенті Росії Георгію Мурадову. У призначений час захід не відбувся. Натомість, годиною раніше, в Сімферополі за участі чиновника провели пресконференцію про проблеми безпеки в Чорноморському регіоні.
Як намагається співпрацювати з Єгиптом підсанкційна російська влада Криму? Чому скасували пресконференцію єгипетських журналістів, і хто вони – медійні гості з Єгипту? Який зв’язок виявили західні дослідники між підготовкою цього туру та спробами Кремля примусити країну пірамід до співпраці з півостровом? Чи братиме Єгипет участь у сумнівних «кримських схемах», і чи здатний він замінити для Росії втрачені нею можливості в Сирії? У цих та інших питаннях Крим.Реалії розбиралися разом з експертами.
Фантом «кримсько-єгипетського співробітництва» у «зовнішніх відносинах» Криму
З 4 до 8 листопада 2024 року в Каїрі (Єгипет) відбулася 12-та сесія Всесвітнього форуму міст (WUF12), про участь у якій заявляла у соціальних мережах російський мер Ялти Яніна Павленко. На міжнародному форумі вона побувала разом із призначеним Москвою очільником міського муніципалітету Костянтином Шимановським. Поява представників міських адміністрацій анексованого Росією Криму на заході, організованому Програмою ООН із населених пунктів (ООН-Хабітат), викликала негативну реакцію МЗС України, а також породила безліч питань, у тому числі до офіційної влади Єгипту.
Раніше в січні 2023 року російська федеральна влада поширила слова того ж таки Георгія Мурадова про готовність Кримського півострова надати Єгипту порти для морських вантажоперевезень. «Поки що розуміння, що Крим є південною морською брамою Росії, в Єгипті повною мірою не усвідомлене. Я зустрічався під час мого візиту з кількома великими представниками єгипетського бізнесу. Вони сприймають це з радістю і з розумінням, що налагодження такого транспортного маршруту, вантажних морських перевезень, включаючи контейнерні, балкерні, а в майбутньому, можливо, і пасажирських перевезень вигідне обом сторонам. Зрушення в розумінні важливості розбудови цього маршруту є в Каїрі. Для Єгипту, націленого на постачання великих обсягів російського зерна, добрив, лісу, пиломатеріалів, усе це вишикувалося б у дуже хорошу, вигідну логістичну схему. Крим готовий возити об’ємні білоруські товари. Працювати готові на весь простір Євразійського економічного союзу та країн СНД», – заявив він тоді.
У березні Георгій Мурадов, згадавши знову про Єгипет, визнав, що кримські порти потребують модернізації та оснащення сучасним обладнанням, а запроваджені проти російської агресії в Україні санкції діють.
«В умовах безпрецедентних економічних санкцій щодо Криму наші закордонні торгові партнери відмовляються від прийому кораблів, які заходили до кримських портів, бояться вторинних санкцій і зазнають колосальних економічних збитків. Насамперед, це Туреччина та Єгипет, які при ухваленні відповідного рішення на урядовому рівні… могли б створити на своїй території хаби з перевалки російських вантажів, у тому числі з нових регіонів, на країни Африки та Близького Сходу… Рішення про прийом кримських суден у закордонних портах може бути ухвалене і на рівні міжурядових комісій», – цитували московського призначенця російські «Морские вести».
Нездійснений анонс престуру та аналітика Інституту Роберта Лансінга
Вдень 11 грудня через чотири дні після публікації анонси про проведення пресконференції за підсумками туру єгипетських журналістів у Криму були видалені зі сторінок федеральних ЗМІ.
Підконтрольна Москві півострівна преса не встигла їх передрукувати. Але в пошуковій системі Google зберігся «кеш» опублікованих раніше повідомлень, це організатори та цензори заходу не врахували. Не врахували вони також і те, що з анонсами встигли ознайомитися західні аналітичні структури, які зробили відповідні висновки.
Російський анонс про пресконференцію за підсумками туру єгипетських журналістів до Криму детально розкласти на складові змогли в американському Інституті Роберта Лансінга з вивчення глобальних викликів та демократії. «Росія продовжує активні зусилля щодо легітимації анексії Криму, використовуючи міжнародні контакти для просування своїх інтересів, незважаючи на порушення міжнародного права. Москва спробувала організувати інформаційний тур по Криму для єгипетських журналістів, прагнучи представити півострів як «законну частину» Російської Федерації. У заході планували взяти участь представники єгипетських ЗМІ, включаючи заступника головного редактора газети «Аль-Амаль» Мохамеда Ісмаїла та керівника Національної академії медіаменеджменту Хатема Атефа. Такі візити – інструмент для зміцнення контролю РФ над Кримом, підриву Москвою міжнародних норм і резолюції ООН, послаблення санкційного тиску», – такі висновки фахівців Інституту Лансінгу.
Західні аналітики вказали, що участь Георгія Мурадова підкреслює високий рівень підтримки «протиправної ініціативи» з боку Кремля, а Москва використовує такі заходи для розширення свого впливу за межами України. Далі йде висновок про те, що російська розвідка, ймовірно, бачить у цих поїздках можливість завербувати журналістів з Єгипту як агентів впливу та отримати дані про регіон Північної Африки. «Сьогодні Кремль намагається виправдати передислокацію своїх авіабаз із Сирії до Єгипту, представляючи це як підтримку боротьби Каїра з екстремістськими угрупованнями на Синайському півострові. Партнерство між Росією та Єгиптом зміцнюється, особливо після приєднання Єгипту до групи БРІКС+. Москва розглядає Африку як стратегічний регіон, використовуючи економічне співробітництво та культурні зв’язки для просування свого порядку денного. Важливим елементом є залучення Єгипту до експорту збіжжя з окупованих територій України», – зробили висновок в Інституті.
Не залишили західні фахівці поза увагою, власне, і Єгипет. Вони наголосили, що вказані дії Росії несуть ризики для самого Єгипту, чия участь у російських ініціативах може послабити позиції Каїра на міжнародній арені, зокрема серед західних союзників. Втягування єгипетських журналістів у російську пропаганду веде до спотворення інформації про Крим та ситуації на окупованих територіях. Україна та світова спільнота продовжують визнавати Крим частиною України, і відвідування регіону через Росію вважається незаконним. Раніше спостерігачі та аналітики Інституту Роберта Лансінга заявляли, що Єгипет створює антиефіопський альянс на Африканському Розі.
Навіть під тиском Кремля Єгипет не стане альтернативою Сирії
На тлі видимого послаблення російського фактора в Сирійській Арабській Республіці, втрати Росією можливості транспортувати туди продовольство та озброєння з Криму, Крим.Реалії звернулися до експертів із проханням прокоментувати здатність єгипетської влади під тиском Росії зробити свою країну альтернативним пунктом призначення для «сирійського експресу» і контрабанди українського зерна. На думку президента Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ) Михайла Гончара, під впливом Заходу Єгипет не зможе піти таким шляхом.
«Не потрібно мати особливих ілюзій щодо маршала Ас-Сісі (чинний шостий президент Єгипту – КР), але Єгипет – не Сирія, і Єгипет звертає увагу на Захід. Так, офіційний Каїр може виступати із досить критичних позицій і як союзник Росії. Однак, згадаймо історію, коли раптово стало відомо про те, що Єгипет передає снаряди Росії. Меседж із Вашингтону був дуже чітким, після якого Каїр дистанціювався від Москви. Тим більше, що зараз для арабських лідерів важливими залишаються революційні потрясіння в історії цих держав. Тому для них той факт, як Володимир Путін зберіг режим Башара Асада в Сирії, довгий час був показовим: ось із ким треба мати справу, при цьому жодних умов про права людини Росія не ставить і за своїх непокоїться. Якщо Захід зможе донести до Каїра переконливі аргументи, то жодні єгипетські журналісти в Криму більше ніколи не з’являться. Якісь медійні обурення будуть, але розраховувати при цьому на потужну реакцію з боку, наприклад, Державного департаменту [США] не доводиться», – заявив експерт журналісту Крим.Реалії. Заступник директора Центру близькосхідних досліджень (Київ) Сергій Данилов також вважає малоймовірним заміну Сирії Єгиптом.
«Єгиптяни, звичайно, намагатимуться використовувати максимально сьогоднішню ситуацію, але є фундаментальні чинники. Слабка Росія – зручний об’єкт для пограбування. Тому події, що відбуваються сьогодні на Близькому Сході, як послаблювальний для Москви фактор, стимулюють єгиптян до можливості висувати якісь нові умови. Однак Каїр перебуває у жорсткій фінансовій кризі, він дуже залежить від міжнародних кредиторів. З обранням президентом США Дональда Трампа в Єгипті вважають, що тиск на владу в їхній країні щодо порушення прав людини значно зменшиться. При цьому Каїр розраховує більше прислухатися до Білого Дому в таких питаннях, як розвиток відносин із Росією або подібні угоди за схемою «Крим – Сирія». Вони і раніше, коли отримували по руках, то зазвичай відступали. Мені здається, що повноцінної заміни Сирії на Єгипет не буде. І дуже символічно те, що єгипетські журналісти спробували поїхати до окупованого Криму в той момент, коли режим Башара Асада впав», – зазначив Сергій Данилов.
На думку професора кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету (Київ), політолога-міжнародника Максима Ялі, в контексті можливого пошуку Кремлем альтернативних Сирії маршрутів з анексованого Криму необхідно враховувати і фактор України як безальтернативного постачальника зерна в Каїр.
«Єгипет навряд чи піде на такі кроки, оскільки таким чином він наражає себе на небезпеку західних санкцій. І взагалі погіршувати відносини з Україною для Єгипту – абсурд. Україна була одним із ключових гравців і залишається, принаймні, постачальником зерна до Єгипту. Ті обсяги зерна, які акумулюються у Криму, звичайно, вони не є достатніми. Тут є дуже багато викликів, щоб ухвалити таке рішення, тому Єгипет на це не піде. До моменту роз’яснення, на яких умовах і чи залишаться російські військові бази в Сирії, чи взагалі будуть продовжені договори на перебування російських контингентів там, давати точні прогнози важко», – підкреслив Максим Ялі.
У 2019 році Росія та Єгипет вперше провели спільні навчання з протиповітряної оборони (ППО) із застосуванням комплексів ближньої дії та середньої дальності. У навчанні також взяли участь військові з анексованого Криму. У жовтні 2022 року Єгипет проголосував «за» резолюцію ООН, яка засуджує дії Росії щодо анексії територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. У червні 2023 року президент Єгипту Ас-Сісі заявив про бажання «сприяти стримуванню конфлікту в Україні». Він взяв участь у відеоконференції зі своїми африканськими колегами, на якій закликав Росію та Україну до деескалації, а також наголосив на готовності Каїра допомогти у «стримуванні цієї кризи та подоланні її політичних, гуманітарних та економічних наслідків».
