Повідомлення про встановлення бонових загороджень біля Керченського мосту з’явилися у кримських пабликах та російських ЗМІ. Стверджується, що це убереже міст у разі атак морських дронів. Крим.Реалії запитали у військових експертів, чи здатні бонові загородження біля Керченського мосту зупинити морські дрони ЗСУ.
Керченський міст «додатково убезпечили спеціальними протидиверсійними боновими загородженнями», які «в перспективі захищатимуть міст від атак на всій його протяжності», повідомляє телеграм-канал Mash.
«Такі загородження призначені для захисту від надводних та підводних дронів, які останнім часом дедалі активніше використовує Україна. Це як і надана НАТО техніка, так і перероблені під дрони-камікадзе гідроцикли», – йдеться у повідомленні телеграм-каналу.
Повідомлення про спорудження бонових загороджень проілюстровано фотографією, проте берегова лінія на задньому плані не відповідає географії Керчі. Щодо Таманського берега, інформації для ідентифікації недостатньо. Але, судячи з нечисленних фото та відео, знятих з висоти пташиного польоту, на цій ділянці переважає степовий ландшафт.
Фотографія могла бути опублікована Mash як ілюстрація, проте інформацію про встановлення бонових загороджень біля Керченського мосту публікують чимало російських та кримських ЗМІ. Раніше російські військові заборонили прохід та стоянку маломірних суден у Керченській протоці.
Після повторної атаки на Керченський міст у російських ЗМІ залунали заклики убезпечити цей об’єкт, згадували і тему встановлення бонових загороджень. Зокрема, член комітету з оборони Держдуми РФ Дмитро Кузнєцов заявляв, що для захисту мосту від дронів «комусь треба було ухвалити рішення встановити навколо нього примітивні бонові загородження чи протичовнові сталеві мережі».
Військовий експерт Сергій Мигдаль заявив раніше в ефірі російської служби Радіо Свобода, що для захисту від морських дронів «підходять старі перевірені способи захисту – так звані бонові загородження, які складаються з сіток, великих поплавців як на воді, так і під водою».
Інші експерти сумнівалися у доцільності такого підходу, оскільки під аркою Керченського мосту розташовується судноплавний Керч-Єнікальський канал. Російський військовий експерт Василь Дандикін в ефірі радіо «Спутник» зазначав: «Біля входу до Севастопольської бухти встановлені бонові загородження або протичовнові сітки. Вони закриваються та відкриваються, коли проходять кораблі, для того, щоб не проникали диверсанти. Але уявіть собі довжину Кримського мосту – це кілометри й кілометри. Крім того, тут судноплавний рух».
У Керчі поки що не повідомляють про встановлення загороджень. Джерело, що має інформацію про навігацію в Керченській протоці, ім’я якого редакція не називає з міркувань безпеки, висловило Крим.Реалії думку, що встановлення бонових загороджень біля Керченського мосту може виявитися складним завданням.
За його словами, у Керченській протоці – сильні морські течії, особливо у районі арки Керченського мосту. З настанням вітряної погоди бонові загородження можуть бути зірвані із кріплень. Експерт нагадав про шторм 2007 року, коли в Керченській протоці затонули п’ять танкерів та суховантажів, ще десяток сіли на мілину та отримали різні пошкодження.
Втім, на думку експерта, якщо російським військовим вдасться встановити бонові загородження, то їм простіше буде охороняти Керченський міст, навіть якщо вони залишать вільним прохід під аркою, оскільки ширина цього проходу становить лише 200 метрів.
Український військовий експерт, полковник запасу ЗСУ, кримчанин Владислав Селезньов у коментарі Крим.Реалії повідомив, що російські військові використовують бонові загородження в Севастополі і могли б спробувати застосувати цей метод біля Керченського мосту.
У них ключове завдання – захистити опори мосту Владислав Селезньов
«Бонові загородження росіяни наразі активно використовують на вході до Стрілецької бухти Севастополя. Однак ми бачимо, що наші сучасні дрони час від часу примудряються через ці бонові загородження перестрибувати. Найімовірніше, якщо створюватимуть бонові загородження, їх чіплятимуть насамперед на південь від Керченського мосту, бо наші дрони заходять саме з акваторії Чорного моря. З боку Азовського моря ми поки що не маємо можливості. Виникає питання: як вони зможуть зробити так, щоб ходили кораблі? Думаю, там буде частково – не під судноплавною частиною, а ближче до Тузли. У них ключове завдання – захистити опори мосту», – повідомив Селезньов.
Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії наголосив, що для аналізу ситуації необхідно бачити супутникові знімки. Щодо використання таких загороджень проти атак з моря, за словами військового експерта, то ця ідея не нова.
Це вдвічі ускладнює завдання, але не робить його нездійсненним. На удар потрібно вдвічі більше засобів ураження Павло Лакійчук
«В принципі, ідея з їхньої точки зору правильна: це старий традиційний метод боротьби з торпедами, підводними човнами. Це вдвічі ускладнює завдання, але не робить його нездійсненним. На удар потрібно вдвічі більше засобів ураження. Грубо кажучи, перший морський дрон має прорвати бонову огорожу, а другий має увійти до цього проходу. Це підтверджують атаки на севастопольську морську базу: після масштабної атаки восени минулого року росіяни перекрили там усе. Вони втекли до Севастопольської бухти з вузьким входом і поставили там ще дві лінії бонових огорож. У Південній бухті і не лише позакривали боновими загородженнями всі місця стоянки, але українські військові все одно їх проривають. Це складніше, але «працювати» можливо», – наголосив Лакійчук.
Лакійчук підкреслив, що спроби російських військових посилити захист об’єктів у Криму не будуть результативними, оскільки ЗСУ після кожного удару оцінюють реакцію супротивника та вдосконалюють свою тактику.
Владислав Селезньов в коментарі Крим.Реалії нагадав, що в російських ЗМІ і раніше неодноразово лунали заяви про посилення захисту мосту через Керченську протоку.
Російська пропаганда бреше, коли стверджує, що Керченський міст «надійно закритий» з неба, суші, води та під водою Владислав Селезньов
«Російська пропаганда бреше, коли стверджує, що Керченський міст «надійно закритий» з неба, суші, води та під водою – ми вже неодноразово бачили, що це не працює так, як розповідають російські пропагандисти», – додав військовий експерт.
17 липня внаслідок вибуху був пошкоджений міст через Керченську протоку. Один проліт автомобільного мосту зійшов із опори, інший був пошкоджений. За повідомленнями, подружжя з Росії, яке їхало на відпочинок до Криму, загинуло у своєму автомобілі на мосту, їхню доньку госпіталізували. Російський антитерористичний комітет заявив, що на Кримський міст «була здійснена терористична атака», Слідком РФ порушив кримінальну справу.
Керченский мост снова «устал»: что известно на сейчас
The code has been copied to your clipboard. width px height px
The URL has been copied to your clipboard
No media source currently available
0:00 0:01:42 Завантажити на комп'ютер
- 240p | 3,6MB
- 360p | 5,0MB
- 480p | 7,4MB
- 720p | 24,9MB
- 1080p | 22,5MB
Міністр оборони України Олексій Резніков 25 липня повідомив, що Київ продовжить завдавати ударів у Криму та атакувати Керченський міст. На питання, чи є метою України остаточне виведення мосту з ладу, Резніков відповів: «Це нормальна тактика – руйнувати логістичні лінії свого ворога».
Журналісти Крим.Реалії зафіксували понад 60 випадків ударів по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зазначивши їх наінтерактивній карті Криму, де зібрано 223 військові об’єкти РФ з геолокаціями. Наразі на карті 12 категорій, 232 військові об’єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також відмічені місця «прильотів» по російських військових об’єктах та логістичній інфраструктурі.
Мешканцям Криму рекомендують триматися подалі від російських військових об’єктів. Як заявив заступник постійного представника президента України в АРК Денис Чистіков, це є небезпечним для життя.
