Відповідаючи на публічні висновки спостерігачів, Кремль продовжує періодично наголошувати у своїх заявах, що часткові мобілізаційні заходи відповідно до указу президента Росії виконані в повному обсязі, надалі поповнення російська армія не потребує, а призов на строкову військову службу проводиться двічі на рік. Експерти, у свою чергу, наполягають на фактах проведення у РФ прихованої мобілізації.
Анексувавши Крим у 2014 році, Росія в односторонньому порядку запровадила на півострові своє федеральне законодавство, у тому числі те, що стосується мобілізації, і на тлі посилення репресій щодо незгодних веде набір рекрутів-контрактників як до регулярних збройних сил, так і до приватних військових компаній. Також здійснюються заходи щодо додаткового військового навчання так званої «самооборони». Посилення оборонного сектора в Криму почалося невдовзі після того, як став очевидним провал російського наступу на материковій частині України. Чим довше агресор продовжує повномасштабну війну, тим більше кримське суспільство стає причетним до неї, оскільки переорієнтується на потреби російських військових. Територія Криму та Севастополя використовується російським Міністерством оборони для підготовки поповнення армії Росії та для повноцінного формування озброєних «казачих» підрозділів у складі Росгвардії.
Чому саме зараз, через десятиліття після анексії Криму, Кремль та російська влада півострова активізували і формалізують казаків як «Чорноморське казаче військо»? Чи зможе чорноморське казацтво, як «частина всеросійського», стати надійною опорою Кремля на полі бою під час агресії в Україні? Чи формалізація казацтва є частиною прихованої мобілізації? Як розвінчати міф про казаків від «русского мира»? У цих та інших питаннях Крим.Реалії розбиралися разом з експертами.
«Русский мир» закликає російське казацтво до посилення війни
26 жовтня у Сімферополі відбулося звітне коло «Чорноморського казачого війська»: збори виборних делегатів (усього – 202) від первинних казачих товариств анексованих Росією Криму та Севастополя.
Серед почесних гостей заходу – призначений Кремлем так званий глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов), який наголосив у виступі, що «у складний для Росії час козацтво завжди підставляє плече суспільству, органам влади, і сьогодні ми об’єднані та консолідовані в частині підтримки нашого президента (Володимира Путіна – КР) , хлопців, які виконують бойові завдання на передовій і це гарантія безпеки для нашої держави, для всього «русского мира». «Росія та Крим потребують казацтва», – заявив він.
«На лінії бойового зіткнення» воюють 18,5 тисяч казаків у складі 25 казачих добровольчих підрозділів та інших військових з’єднань, понад 3000 казаків, у тому числі 76 казаків «Чорноморського казачого війська», отримали державні нагороди РФ, 8 казакам надано звання героя. Таку інформацію оголосили на засіданні казачого кола з вітального документа від імені отамана Всеросійського казачого товариства Віталія Кузнецова. Безпосередню участь російських казаків у «спеціальній військовій операції» (так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну, що триває з лютого 2022 року – КР) стали вважати одним із пріоритетних напрямків діяльності «Всеросійського казацтва в лютому 2024 року, відповідно до резолюції другого великого кола казаків РФ.
У листопаді 2018 року в анексованому Сімферополі відбулося установче коло (збори – КР), на якому російські казаки півострова вирішили об’єднатися в єдине «Чорноморське казаче військо». У 2021 році під час першого великого кола Всеросійського казачого товариства в Москві за одностайним рішенням делегатів одинадцяти реєстрових казачих військ «Чорноморське казаче військо» увійшло до складу Всеросійського, ставши його повноправним членом. Зміни до статуту Всеросійського казачого війська було оформлено окремим указом Володимира Путіна у вересні 2022 року.
Невдалі військові пригоди отамана Антона Сироткіна на Херсонщині
Кореспондент Крим.Реалії попросив прокоментувати події керівника програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ) Павла Лакійчука.
«Не думаю, що чергове збіговисько «кримських ряжених», які називають себе казаками, є епохальною подією в розвитку загальної «кримської самооборони». Звітно-виборні збори Аксенівського «гуляйполя» – шлях списати кошти з бюджету на «військово-патріотичне виховання». У бюджеті анексованого Криму для казачків виписано окрему статтю. Крім того, такі збори – зручний привід зібратися для ветеранів «Русского единства» та згадати разом пригоди банди Гобліна, ще до того, як вона стала «політичним проєктом», а також під чуйним благословенням отця Георгія (Полякова) «махнути гранчак, а то й два». Натхненник та основна дієва особа – безумовно «лідер Криму», гауляйтер Сергій Аксьонов, а немісцевий отаман Сироткін чи Бажанов та Іщук, які є лише «весільними казачими генералами» в його адміністрації: «сам призначив, сам і зніму, якщо не сподобаєшся». Піднесені виступи про досягнення «в охороні громадського порядку та патріотичне виховання кримської молоді» – тому зайве підтвердження», – зазначив Павло Лакійчук.
Він додав, що про свою «участь у СВО» «отаман» Сироткін краще б і не згадував взагалі – херсонці пам’ятають «казачого полковника» Антона Сироткіна, який у 2022 році в обозі окупантів приїхав із Криму віджимати власність, але невдало, тоді «кадировські поплічники» виявилися більш спритними. Знають на Херснощині й адресу в Сімферополі, де мешкає цей «отаман Терського казачого товариства та «Чорноморського казачого війська». Більше Сироткіну похвалитися перед господарями за «фронтові подвиги» нема чим, хіба що тим, що приписати собі в «казачий актив» сотню мобілізованих із Криму – вони вже ніколи не поскаржаться на застереження, оскільки залишилися «гнити під українськими соняшниками».
Прихована мобілізація через мілітарні структури в анексованому Криму
У свою чергу, представник Крайової Ради Українців Криму (КРУК, Київ) та головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун, відповідаючи на запитання Крим.Реалії, вказав на низку суттєвих ознак прихованої мобілізації в активізації «кримського казацтва».
«Путінська пропаганда» шукає нові шляхи, щоб залучити більше людей для війни з Україною. Саму мобілізацію вони не можуть оголосити, а ось через різні мілітарні структури прагнуть цього досягти… З одного боку, це можна розцінювати як пошук мотивованих проросійськи налаштованих осіб, а з іншого – це прикриває фактичний зрив мобілізаційних заходів у Росії. Насправді ми бачимо, як у черговий раз РФ намагається активізувати мілітаризовані об’єднання, які вже не такі боєздатні та не можуть мобілізуватися самі й продемонструвати насправді навички у війні. Очевидно, для таких дій існує пряма вказівка з Кремля, щоби перші особи так званої окупаційної влади почали мобілізувати цих «ряджених», – заявив Андрій Щекун.
Сил та здобутків у «Чорноморського казацтва» немає, потрібна боротьба з пропагандою
На думку Павла Лакійчука, єдине досягнення «Чорноморського казачого війська» – прапор і герб цього об’єднання, отримані внаслідок довгих умовлянь у Москві.
«Зі всіх досягнень «Аксьоновського кишенькового казацтва» після розколу в 2020 році, а саме так називають «об’єднання» казацтва того періоду «кинуті» «Гобліном і Ко» колишні соратники Сироткіна по «Кримській весні», – нарешті вибили з Москви указ господаря Кремля про «Про заснування герба та прапора військового казачого товариства «Чорноморське казаче військо». Нагорода знайшла героїв! За словами «ображених побратимів», а їм теж віри небагато, Аксьонов із Сироткіним у «реєстрові соратники» записали десь третину від півтори тисячі загальної кількості бандитів, які називали себе «кримськими казаками». П’ять сотень бандитів, якщо їх ще можна нарахувати, для особистої гвардії Аксьонова багато. Щоб стати надійною опорою Кремля на українському фронті на полі бою – навряд чи», – зазначив Павло Лакійчук.
Андрій Щекун вважає, що для розвінчання міфів «русского мира» про «чорноморське казацтво» потрібно активніше працювати на інформаційному полі ворога.
«Ми маємо працювати на інформаційному полі ворога – навчитися нарешті протидіяти цим міфам та пропаганді. Ми повинні мати можливість інформувати росіян на їхній території, особливо на Кубані, про справжню історію козаків, як вони утворилися, яку мали державність, проти кого воювали… Ми не маємо покладатися на те, що за нас цю роботу хтось виконає. .. У нас є потужний інформаційний контент, який не працює на території ворога, а його нам треба туди доносити, і ми маємо шукати ці шляхи. Також, як наші дрони вже потрапляють у цілі у глибині Росії, наше українське слово має дійти максимально близько до росіян та російської глибинки… На жаль, ми досі так і не змогли зробити висновків із помилок в інформаційній війні. Повинне відбутися переосмислення, адже активність, навички та вміння в інформаційній війні мають власне величезне значення у російсько-українській війні загалом», – сказав Андрій Щекун.
Раніше експерти вказували, що після подій 2022 року російські казачки стали не потрібні російським силовим структурам, опіку над ними перехопив один із «соратників» Володимира Путіна, командувач Росгвардії Віктор Золотов.
Також спостерігачі констатували, що залучення на фронт більшої кількості людей загрожує обернутися зростанням соціального невдоволення РФ. Російське суспільство формально упокорилося з війною як з якоюсь неминучістю, проте на практиці в масі своїй не тільки не бажає брати участь у ній, а й негативно ставиться до її учасників.
Сьогодні суперечності між владою та населенням у Росії наростають.
