31 травня Україна зі світом відзначає Всесвітній день без тютюну — глобальну ініціативу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), що привертає увагу до катастрофічних наслідків вживання тютюну та нікотину та закликає до ефективних політик захисту здоров’я.
Кампанія 2025 року проходить під гаслом «Викриття привабливості» — бо за яскравою обгорткою сучасності, стилю, смаку та оманливих повідомлень про меншу шкоду тютюнова індустрія приховує головне: важку залежність і реальні загрози для здоров’я. ВООЗ закликає зірвати ці маски і показати, як цілеспрямовано індустрія впливає на дітей та молодь, щоб привабити їх до вживання тютюну та нікотину.
В Україні стрімко зростає споживання тютюну та нікотину серед молоді. За даними Київського міжнародного інституту соціології, вже 45% молоді віком 18–29 років вживають тютюнові чи нікотинові вироби (у 2024 році таких було 33%). Майже половина з них поєднують кілька видів продукції: сигарети, тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕНи) 1 , електронні сигарети, кальяни.
Через доведені загрози для здоров’я, попит на сигарети на початку 21 століття почав стрімко падати, тому тютюнова індустрія вивела на ринок нові продукти, зокрема електронні сигарети, ТВЕНи та нікотинові снюси (подушечки). Щоб оминути негативне ставлення до куріння, компанії підмінюють терміни: «шкода для здоров’я» на «інновації», «куріння» — на «паріння» та «нагрівання», «сигарети» — на «стіки». ТВЕНи цілеспрямовано просувають серед молоді — адже саме вона має замінити тих, хто передчасно помер від хвороб, спричинених вживанням тютюну. А це понад 100 тисяч українців щороку.
Пастки тютюнової індустрії: що насправді криється за «новими» виробами?
Тютюнові корпорації вкладають величезні кошти в рекламу й PR, удосконалюючи та адаптуючи свої тактики. Вони активно використовують обман і маніпуляції, щоб приховати шкоду та викликати залежність. Мета незмінна — продавати більше та збільшувати прибутки.
Нижче, коротко про головні пастки, які тютюнова індустрія використовує для заманювання нових споживачів, зокрема серед дітей та молоді.
Пастка №1: Менша шкода/Продукт зниженого ризику. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наголошує, що на сьогодні не існує жодних доказів того, що ТВЕН є менш шкідливими, ніж традиційні сигарети. Незалежні дослідження демонструють, що тютюнові вироби для нагрівання містять понад 50 канцерогенних шкідливих речовин, концентрація деяких з них значно вища, ніж у сигаретному димі. Натомість, тютюнова індустрія обманом та маніпуляціями, просуває тютюнові стіки для нагрівання як «продукт зниженого ризику». Як наслідок, 38% молодих споживачів вірять в оманливий міф, що ТВЕНи справді менш шкідливі.
У грудні 2024 року АМКУ визнав оманливими повідомлення про меншу шкоду IQOS.
Пастка №2: Привабливі смаки, але приховані небезпеки. Ароматизовані вироби — потужний маркетинговий інструмент залучення нових користувачів. Ягідні, фруктові, м’ятні та десертні смаки маскують гіркоту тютюну, створюючи ілюзію безпечного і приємного досвіду.
У результаті 81% молодих споживачів ТВЕНів обирають тільки ароматизовані варіанти.
Пастка №3: Красива пачка, яка продає залежність. Закон України «Про захист прав споживачів» гарантує право на повну та достовірну інформацію про продукт. Натомість на пачках тютюнових стіків відсутні графічні попередження про шкоду (зображення хвороб), як на пачках сигарет. Яскравий дизайн ТВЕНів радше нагадує солодощі, ніж небезпечний виріб, що формує у підлітків та молоді позитивне ставлення ще до першої спроби. Тому не дивно, що курці ТВЕНів на 21% рідше помічають попередження на пачках і рідше замислюються про відмову — менше половини проти двох третин серед курців сигарет.
Пастка №4: Тютюнові вітрини — як рекламна платформа. Яскраві вітрини із ТВЕНами та пристроями для нагрівання біля кас, трендово оформлені місця торгівлі — це фактична реклама, яка формує імпульсивне бажання придбати. За результатами опитування – 75% молоді віком 18-29 років наражаються на рекламу ТВЕН та пристроїв до них, зокрема більше половини опитаних спостерігали рекламну інформацію, що допомагає просувати ТВЕН, у місцях роздрібної торгівлі.
Пастка №5: Оманлива, маніпулятивна реклама. Попри заборону будь-якої реклами, індустрія систематично порушує її та просуває продукцію через соціальні мережі, банери, відео в Інтернеті, статті у ЗМІ, спонсорування музичних та спортивних заходів, блогерів, які нативно згадують бренд у своєму контенті, або споживають сигарети для нагрівання під час онлайн- трансляцій, подкастів тощо.
Пастка №6: Тютюнові «Благодійники». Тютюнові компанії використовують «благодійність», щоб створити образ соціально відповідального бізнесу. Допомога армії, проєкти для молоді, екологічні ініціативи — це ефективна стратегія відмивання репутації, яка підриває суспільну настороженість. Водночас, Philip Morris International та Japan Tobacco International є одними з найбільших платників податків в бюджет росії серед іноземних компаній та визнані НАЗК міжнародними спонсорами війни проти України.
Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №12091, який усуне можливість використання маніпулятивних пасток тютюнової індустрії для залучення нових споживачів. У контексті демографічної кризи, коли вживання тютюну та нікотину залишається однією з основних причин передчасної смертності, це — інвестиція в здоров’я наступних поколінь, збереження людського капіталу та реальний крок до захисту дітей і молоді від втягування в нікотинову залежність.
