Як відомо, ніч і ранок з 25 на 26 лютого видалися неспокійними для жителів деяких регіонів анексованого Криму, російської Кубані та інших областей РФ. За деякими даними, це був наймасовіший наліт українських БПЛА на Крим останнім часом.
Генеральний штаб Збройних Сил України заявив, що українські сили завдали ударів по низці стратегічних об’єктів російських сил в анексованому Криму та Краснодарському краї Росії.
«Серед іншого, здійснено вогневе ураження військових аеродромів «Саки» та «Кача», а також Туапсинського нафтопереробного заводу», – йшлося у повідомленні українського Генштабу.
У свою чергу, російське військове відомство та керівництво атакованих регіонів РФ про якісь серйозні наслідки цієї атаки не повідомили.
Останніх ударів по Криму було завдано цілеспрямовано по тих засобах російської авіації, які заважають діям морських безпілотників ЗСУ в акваторії Чорного моря, вважає відомий український авіаексперт Валерій Романенко. А чи були вони результативними?
«Повідомляли про 40 вибухів на території Туапсинського НПЗ, – каже Романенко, – а це, між іншим, територія, де місця для куріння старанно відокремлені від будь-яких пожежонебезпечних місць. Я вважаю, що шкоди завдано серйозної. Що стосується аеродромів, то не впевнений тому, що поки що не було об’єктивної інформації на кшталт супутникових знімків. А взагалі, як ви знаєте, били по аеродромах 43-го ОМШАП (окремого морського штурмового авіаполку – КР) в Новофедорівці та 318-го змішаного авіаполку в Качі. У Новофедорівці стоять винищувачі С-30СМ, які після значних втрат вертольотів 318 полку займаються полюванням на наші морські безпілотники. У 318-му ж полку, окрім вертольотів Ка-27, Ка-29, Мі-8, які активно полювали за безпілотниками, є ще літаки Бе-12 та Ан-26. Літаки патрулювали район Чорного моря із завданням виявлення наших дронів».
– Важливість ураження згаданих російських військових об’єктів на Кримському півострові та за його межами загалом цілком зрозуміла. А ось щодо НПЗ?
– Туапсинський НПЗ – досить важливий об’єкт. 99% його продукції йде на експорт. До речі, це ще удар по [голові Чечні Рамзану] Кадирову, адже він там переробляє переважно нафту з Грозного. Підприємство входить до десятки найбільших у Росії.
– Але повернімося все ж таки до Криму. Що там ще залишилося з «жирних» цілей для наступних ударів українських Сил оборони?
Щодо Кримського мосту, то стріляти по ньому, скажімо, ракетами Storm Shadow – не дуже вдала ідея
– Важко сказати. Напевно, ті самі кримські аеродроми. Вони – в зоні досяжності наших далекобійних засобів. Я б там трохи «поскубав» російську авіацію, це, по-перше. Щодо Кримського мосту, то, чесно кажучи, стріляти по ньому, скажімо, ракетами Storm Shadow – не дуже вдала ідея. Загалом треба дивитися по ситуації на даний момент. Якщо взяти якісь штаби, то ми по них уже били. Витрачати на них дорогі ракети, не знаю. ППО? По ній треба бити «Хармами» (AGM-88 HARM – американська високошвидкісна протирадіолокаційна ракета – КР) і для цього потрібно підлітати нашим літакам дуже близько. Однак для них це дуже небезпечно.
– Виходить, що російська ППО в Криму не така вже «дірява», її за ці роки повномасштабної війни якось пристосували, адаптували ракетно-артилерійське озброєння для ефективного відбиття, насамперед, атак безпілотників?
Навіть якщо один із десяти безпілотників долітає до цілі, то вже хороший результат
– Ви ж бачите, що збивати безпілотники, взяти ті ж таки російські «Шахеди»-«Герані», які дуже якісні, не важко. Вони мають невелику швидкість, і якщо грамотно організувати систему ППО, тобто підтягнути максимальну кількість зенітних комплексів, то буде непоганий результат. У росіян, наприклад, непогано працюють ракетами безпілотників «Тори», модернізовані «Панцирі» останньої модифікації. Але ось який нюанс. Президент Зеленський якось сказав, що на два вкладені для збільшення далекобійності безпілотника долари Росія втрачає десять. Навіть якщо ракетою збивається безпілотник, вона набагато дорожча, ніж сам безпілотник. В останньому випадку російське Міноборони заявляє, що їхня ППО збила 128 українських БПЛА. Але треба враховувати, що серед них є ті, які саме призначені, щоб їх збивали, тобто дрони-обманки. Тому не варто зважати на загальну кількість. Навіть якщо один із десяти безпілотників долітає до цілі, то вже хороший результат. Наприклад, з усіх російських «Гераней» під час останніх нальотів, якщо вірити повідомленням наших Повітряних сил, долетіло лише пів відсотка. Кілька днів тому – півтора відсотка. На жаль, у нас немає крилатих ракет. У них, зрозуміло, швидкість вища і можливостей кінетичним ударом щось знищити також більша.
– А була б ще у нас балістика…
– Тоді було б взагалі класно. Росіяни тоді змушені були б використовувати дорогі ракети 48 Н6 комплексу С-300, С-400, інші сучасні модифікації. До речі, в Росії щось із випуском авіаційної ракетної техніки забуксували.
– Проте нещодавно було повідомлення у пресі, що росіяни збільшили бойову частину «Шахеда» з 50 до 90 кілограмів. На пробуксування не схоже.
– Ви ж самі розумієте, що авіаційна техніка дозволяє «грати» вантажопідйомністю s дальністю. Зменшуєш дальність – збільшуєш бойове навантаження. І навпаки.
– В Україні чогось схожого поки що немає?
– Я сто разів казав, що треба було скопіювати оригінальний іранський «Шахед" і спокійно випускати зараз. Натомість зробили своє «Пекло» з крилами (український далекобійний боєприпас великої дальності, що позиціонується розробниками як «ракета-дрон» – КР). Навіщо йому крила, поясніть мені. Це зайвий елемент. Зробіть таке ж літаюче крило, як у «Шахеда», – і все. Там інтегральне компонування, все при ньому. А в нас двигун на пілоні. Поставте його посередині – динаміка покращиться. Втім, про це можна скільки завгодно говорити.
