Як змінилася риторика російських ЗМІ щодо Криму за 11 місяців війни

Як змінилася риторика російських ЗМІ щодо Криму за 11 місяців війни
0

 

Ірина Семенюта

Настрої російських ЗМІ щодо анексованого Рос Криму змінилися після звільнення української армії Херсона та заяв західних партнерів щодо постачання нового озброєння для ЗСУ. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російська преса намагається представити кримську «фортецю», до якої ніколи не вдалося відступити українські військові.

Російські ЗМІ також представляють Крим як особисте досягнення політики російського президента Володимира Путіна , зазіхання на яке нібито не минає призведе до «судового дня», як стверджував заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв . Ці погрози не призвели до якихось помітних змін на фронті, проте в останні місяці російські ЗМІ стали наголошувати на тому, що Україна не буде жертвувати Кримським півостровом і не піде на перемову з Росією. Як якісно та якісно змінилися згадки щодо Криму в російських ЗМІ, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Для аналізу ми взяли п’ятірку найбільш цитованих у російських ЗМІ, за даними російського видання «Медіалогія» за листопад 2022 року: газети «Известия» і «Коммерсантъ» , а також три інтернет-ресурси: RT, Lenta.ru та Gazeta.ru .

У середньому ці російські ЗМІ публікують по 5-10 новин про Крим на день. За нашими підрахунками найбільша згадка про Кримський півострів у російських новинах була в жовтні – вибуху на Керченському мосту. Взимку цей показник дещо знизився, проте Крим та інші окуповані Росією українські території залишаються головними темами російських ЗМІ, висвітлюючи новини про події, що відбуваються в регіонах сусідньої Росії.

Як змінилася риторика російських ЗМІ щодо Криму за 11 місяців війни
1

Загалом у риториці ЗМІ РФ за період нашого моніторингу можна виділити чотири ключові моменти:

  • спокійно і впевненість у перевазі сил РФ до перших вибухів у Криму в серпні ;
  • вибух на Керченському мосту в жовтні;
  • вихід російських військ із Херсона;
  • рішення західних партнерів щодо передачі Україні важких танків .

У березні 2022 року, коли російські війська будуть у Київській області, а влада Росії розраховувала на швидку перемогу, російські ЗМІ в основному писали про розвиток промисловості в анексованому Криму, про будівництво нових міст, спорт, освіту та «успішний курортний сезон на тлі спецоперації». » ( так в Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну – ред. ).

Також у російських ЗМІ була тема чергових санкцій проти РФ, пов’язаних з анексією Криму. Тільки до кінця місяця і до початку квітня, коли стало зрозуміло, що про жодний «бліцкриг» не може бути й мови, головним словом весни-2022 можна назвати «переговори».

«Переговори російської та української сторін тривають, позиція Росії щодо Криму та Донбасу залишається незмінною. Про це заявив очільник російської делегації, помічник президента Росії Володимир Мединський», – Russia Today.

«Член української делегації на переговорах з Росією Михайло Подоляк сказав, що на переговорах у Стамбулі російській стороні було запропоновано протягом 15 років домовлятися про статус Криму та Севастополя і протягом цього часу не намагатися вирішити питання військовим шляхом», – «Коммерсантъ».

Члени української делегації під час переговорів із російськими представниками, Стамбул, Туреччина, 29 березня 2022 року

Напередодні літа 2022 року, окрім новин про підготовку до нового курортного сезону в Криму, російські медіа почали порушувати теми «гуманітарної допомоги» окупованим українським територіям, встановлення там російського зв’язку. Також почастішали звинувачення України у замінуванні Чорного моря та повідомлялося про «втому світу від України».

Показовим можна назвати матеріал Gazeta.ru «Україна чує в Європі одне – ви давайте там, закінчуйте», опублікований 28 травня 2022 року:

«Опитані Gazeta.ru експерти сходяться на тому, що частково Захід справді втомився від України. На думку експерта Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимира Брутера, це розпочалося ще до ескалації конфлікту на українській території».

Також експерт каже, що «українці відмовляються обговорювати будь-які територіальні питання (Крим та інші окуповані території – ред.), тому що це вирішують у США».

Ще один експерт, з яким поспілкувалися російські журналісти – заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жаріхін. Але у виданні не згадали, що обидва ці інститути розташовані в Москві, фінансуються російською державою і навряд чи їхні представники можуть бути незацікавленою стороною.

«Захід відчув, що йому не вдасться перемогти Росію — тобто зрозумів, що акта капітуляції тут не буде», – каже Жаріхін у коментарі Gazeta.ru.

Подібні заяви суперечать реальній ситуації на фронті та рішенням країн, які надають допомогу Україні. Наприклад, закон про ленд-ліз був підписаний президентом США Джо Байденом 9 травня 2022 року, а матеріал Gazeta.ru про те, що «захід втомився» вийшов на порядок пізніше – 28 травня 2022 року. З цього випливає, що мета публікації – не описати справжню картину світу, а сформувати у читача хибне почуття переваги Росії у війні.

Президент США Джо Байден підписує Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року. Вашингтон, 9 травня 2022 року

У Криму 9 серпня на території військового аеродрому «Саки» сталася серія вибухів. У Міноборони РФ повідомили, що це результат «детонації кількох авіаційних боєприпасів».

Перші вибухи в Криму спричинили багато гучних заяв у російських ЗМІ.

«Глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) оголосив у низці міських округів регіону «жовтий» рівень терористичної небезпеки».

«Цей захід є виключно профілактичним, оскільки ситуація в регіоні перебуває під повним контролем виконавчих органів державної влади та органів місцевого самоврядування», – Russia Today.

Наприкінці серпня в Криму почали діяти обмеження на використання піротехніки та безпілотників, новини про вибухи вийшли у топ – Кримський півострів почав відчувати війну більш гостро.

«Президент України Зеленський заявив про плани повернути Крим після вибухів на півострові».

«Український лідер зазначив, що військовий конфлікт почався з Криму і має там же закінчитися. «Росія перетворила наш півострів, який завжди був і буде одним із найкращих місць у Європі, на одне з найнебезпечніших місць», – Lenta.ru.

«Крим перетворюється на порохову бочку», – «Коммерсантъ»​.

Вранці 8 жовтня 2022 року стався вибух на Керченському мосту. За версією російського слідства, спалахнула вантажівка з вибухівкою. В результаті цього обрушилася частина мосту та зайнявся потяг.

Пожежа на Керченському мосту після вибуху на ньому. Україна, окупований Крим, 8 жовтня 2022 року

Міст через Керченську протоку – стратегічно важливий об’єкт як для постачання Криму з Росії, так і для поставок на півострів особового складу і техніки для бойових дій в Україні. Влада РФ назвала те, що сталося, терактом і операцією українських спецслужб. Після події російська армія значно посилила обстріли цивільної інфраструктури України.

Водночас, в Україні заперечують причетність до вибуху на мосту через Керченську протоку. Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю телеканалу CTV News припустив, що підрив мосту міг стати результатом внутрішньої російської боротьби між військовими та ФСБ.

«Чорноморський флот посилить заходи протидії диверсантам у Криму».

«Голова Криму посилив охорону 45 об’єктів на території республіки», – «Известия».

«Київський режим вистрілив у ноги собі та західним покровителям», – Постпред РФ при ООН у Женеві Геннадій Гатилов «Известиям».

«Аксьонов запропонував нову схему огляду вантажівок, що прямують до Криму», – Lenta.ru.​

Как взорвался и горит Керченский мост в Крыму (видео) Будь ласка, зачекайте Embed

Как взорвался и горит Керченский мост в Крыму (видео)

Embed The code has been copied to your clipboard. width px height px

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:00:56 0:00 Завантажити на комп'ютер

  • 240p | 1,6MB
  • 360p | 2,4MB
  • 480p | 3,6MB
  • 720p | 12,5MB
  • 1080p | 11,1MB

Російський глава Криму Сергій Аксьонов запропонував перевіряти вантажівки, які їдуть до Криму, у російському Ростові-на-Дону. За його словами, це допоможе уникнути черг на в’їзді до Криму. Можна припустити, що насправді ця ініціатива викликана вибухом вантажівки і таким чином фури оглядатимуть та пломбуватимуть ще на території РФ, до їх в’їзду на Керченський міст.

Кінець 2022 року та початок 2023-го були багаті на події: 11 листопада до Херсона увійшли частини Збройних сил України, а в січні США та низка європейських країн заявили, що поставлять Україні танки.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в ефірі українського інформаційного телемарафону повідомив, що після деокупації частини Херсонської області жителі окупованого Криму і, зокрема, росіяни усвідомили, що півострів буде так само звільнений.

«Якщо ще влітку вони говорили, що Крим є неприступною фортецею, ніхто не наважиться наблизитися до нього, а тим більше атакувати, то тепер вони кажуть, що по всьому периметру північного Криму проводять фортифікаційні роботи», – повідомив Чубаров.

Рефат Чубаров

Такий розвиток подій призвів до кричущих заголовків у російській пресі. Тепер усе частіше можна бачити словосполучення «ядерна загроза» та «третя світова війна».

«План Зеленського із захоплення Криму нездійсненний, але може обернутися світовою війною».

«Ідея української влади про «захоплення» Криму приречена на провал, оскільки абсолютна більшість жителів півострова хочуть бути у складі Росії», – Russia Today.

«Заява Кірбі щодо Криму – це оголошення війни Росії. Зазіхання на російський Крим для нас, кримчан, рівносильне заклику бомбити Вашингтон», – «​Коммерсантъ»​ цитує Постпреда Криму при президенті РФ, віцепрем’єра уряду республіки Георгія Мурадова.​

«Президент Росії Володимир Путін пыд час ознайомлення з відновлювальними роботами на Кримському мостіузаявив про важливість сухопутної дороги, що з’єднує Крим із рештою країни», – «​Коммерсантъ».

На початку року радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що час для мирного повернення Криму вже минув, не існує жодних варіантів політичного врегулювання будь-яких питань із Росією.

Американський генерал у відставці Бен Годжес в інтерв’ю «Голосу Америки» озвучив свій прогноз, що ЗСУ увійдуть до Криму вже влітку 2023-го.

Голова управління української розвідки Кирило Буданов прогнозує такий самий результат, але трохи раніше – навесні цього року.

У російських ЗМІ на ці заяви також відреагували:

«У Держдумі попередили Україну про наслідки ракетного удару по Криму».

«План України із захоплення Криму приречений на провал, оскільки жителі півострова хочуть бути у складі Росії».

«У Криму оцінили ракетну загрозу Києва як «гавкання з-під дивана», – Lenta.ru.

Завдяки таким заголовкам у російських медіа, можна простежити, як згодом, залежно від ситуації на полі бою, змінюється інформаційний та пропагандистський порядок денний. Подібні публікації також дозволяють оцінити градус напруження мілітарних настроїв у Росії, зокрема у Кремлі.

Авторка статті – Ірина Семенюта, при підготовці публікації були використані матеріали телесюжету Крим.Реалії «Росія не має ресурсу утримати Крим?»

Джерело

Новости Крыма