В Україні запустили інформаційну кампанію про вплив гідроспоруд на річки та роль громад у захисті водних екосистем.
Про це Еко.Район повідомляє пресслужба WWF-Україна.
Всесвітній фонд природи WWF-Україна та Державне агентство водних ресурсів України розпочали серію освітніх матеріалів, щоб підвищити екологічну обізнаність громадян і пояснити, як кожен може впливати на стан річок. Перший матеріал присвячений важливому питанню: у чому різниця між греблею і дамбою, як ці споруди змінюють річкові екосистеми та що може зробити громада для мінімізації шкоди.
Гребля – це інженерна споруда, яка перекриває русло річки. Її будують для виробництва електроенергії, створення водосховищ, зрошення полів, боротьби з повенями або для рекреації. Проте греблі порушують течію річки, блокують міграцію риб, знижують рівень кисню у воді, сприяють її цвітінню і накопиченню шкідливих речовин.
Натомість дамба – це насип уздовж річки, основна мета якого – захист населених пунктів і полів від затоплень. Але вона також завдає шкоди природі, бо перешкоджає сезонному обводненню заплав, знижуючи біорізноманіття.
«Мета нашої ініціативи – не тільки пояснити різницю між цими термінами, а й дати громадам реальні інструменти для захисту своїх водойм», – підкреслює Оксана Коноваленко, керівниця напряму «Вода» WWF-Україна.
Експерти радять громадам:
- не забудовувати заплави;
- забезпечувати екологічний стік нижче гребель;
- встановлювати рибоходи;
- не розорювати землю до самого урізу води;
- демонтувати непотрібні дамби та греблі відповідно до законодавства.
Усвідомлення наслідків від гідроспоруд – це перший крок до відповідального водного управління і збереження річок як живих природних систем.
