У центрі Луцька 3 травня вирував вже четвертий ярмарок ветеранського бізнесу «Я зміг – і ти зможеш!».
Цього разу захід відбувся на Театральному майдані, передає кореспондент Район.Луцьк.
Ярмаркувати в центр Луцька приїхали кілька десятків бізнесів. Вироби, послуги та ініціативи довкола пам’ятника Лесі Українці презентували ветерани та ветеранки, а також члени родин загиблих захисників і захисниць.
Були тут і стенди відомств та організацій, які сприяють інтеграції ветеранів у цивільне життя. Поруч біля фотостенда загиблих у боях з рашистами лучан плели маскувальні сітки. Ветеранський ярмарок – не лише про бізнес, але й про силу духу, згуртованість, мотивацію та підтримку.
Гості та перехожі могли поспілкуватися з представниками ветеранського бізнесу та дізнатися про їхній шлях. Відразу ж можна освіжитися біля яток з морозивом та чаями, а також спробувати наливки.
Але є учасники, які свідомо не позиціонують себе як ветеранський бізнес.
«Я не хочу, щоб мої вироби купували з жалості. Бо «о, це ветеран, треба підтримати». Я хочу, щоб люди купували, бо це круто і якісно, а не тому, що я десь був чи не був», – розповів Андрій Тирса, який разом з дружиною Іриною відкрив керамічну майстерню у Львові.
І загалом, додає Андрій, це не бізнес, а ремесло.
Творчий простір ветерана Tyrson Ceramics — це не просто ремесло, а спосіб відновитися, тримати ритм і бути живим. «Тирсон» – це шкільне прізвисько Андрія. Він демобілізувався два роки тому. Служив у 125 бригаді ТРО. Нещодавно Тирси переїхали з Кременчука до Львова, де намагаються облаштувати майстерню.
До війни вироби Tyrson Ceramics можна було побачити та купити на усіх мейнстримових ярмарках та виставках країни: Країна мрій, Всі свої, День Києва, Сорочинський.
Фішка його дружини — глиняні янголи. Поки вона показує свої роботи, Андрій розповідає про диво-слоників, які у центрі їхнього стенда. Такі ж вироби свого часу він передав аж у Канаду для благодійного аукціону на допомогу слонам Індії World Wild SOS.
«Я інколи таксую, щоб заробити на обладнання. Зараз ось нову піч для обпалювання глини купив. Але загалом такі луцькі ярмарки, як і в нас у Львові, дуже помічні. Старі клієнти після початку війни втрачені, нові ще не набуті. І загалом — робота та мандрівки допомагають влитися у цивільний ритм життя», — розповів Андрій.
Біля ятки Андрій Бутоліна людно. Ветеран 80 бригади отримав поранення у серпні 2024 року у Курській області РФ. Зараз триває його демобілізація, але водночас він почав займатися гіпсовим декором.
Його фішка — гіпсові статуетки Степана Андрійовича Бандери. Поки тривають торги, Андрій встигає ще й розмалювати один з виробів. А у центрі — важкенька гіпсова репродукція «Таємної вечері».
Хоч ярмарок триває вже кілька годин, людей на ньому не меншає. Хтось купує, інші просто приглядаються чи розмовляють з ветеранами. Є й такі, які наводять смартфон на QR-код з реквізитами зборів.
