У червоній залі палацу Любомирських в Дубенському замку різнобарв’я шат – одяг українців вражає. Різнокольорові шовки, яскраві вовняні кунтуші, взуття з парчі й з коштовними пряжками. Спершу навіть не віриться, чи справді наші пращури ось так, заможно, вдягались?
Однак, на табличках з інформацією про кожен стрій, вказано – що увесь одяг – це репліки речей з фондів музеїв України та сусідніх країн, які мають українське походження. Про це 3 січня повідомляє кореспондентка Район.Дубно.
Безперечно, – ось в такі дорогі костюми вбиралась українська еліта наприкінці XVII- початку XVIII століть.
Подію в замку організували творці тизеру до фільму «Резидентка» та Проєкту з дослідження і популяризації Українського бароко «Історія зі смаком».
На виставці домінують два комплекти – чоловічий і жіночий. Це умовне вбрання гетьмана Івана Мазепи з антикварного шовку та оксамиту і сукня за французською модою української шляхтянки, княгині Анни Дольської.
1705 року десь у Дубні сталась їхня вирішальна зустріч. Можливо, навіть у стінах цього старовинного замку. Зустрілись чоловік і жінка… І це вплинуло на історію України, Європи й на результат війни, яка тривала 21 рік.
У Дубні Анна Дольська запросила козацького гетьмана Мазепу, який був на боці московського царя Петра, стати хрещеним її онуки Францішки Урсули Вишневецької. Той погодився. Хрестини відбулись у Білій Криниці, де гетьман затримався, аби провести час з неймовірно красивою жінкою – 45 річною княгинею Дольською.
Імовірно, саме під час цієї зустрічі й розпочались контакти Мазепи із королем Швеції Карлом, який вмовляв Мазепу перейти на його бік. Бо ж красуня-шляхтянка була агенткою, іншими словами шпигункою, шведського монарха.
Сукня княгині відшита за портретом Анни, який зберігається у Львівській художній галереї. Вона один в один збігається із зображенням. Ця сукня за французською модою, називається «мантуя», дуже популярна в цей час серед аристократії по всій Європі. Сукня створена з шовку, який вироблений і фарбований вручну, і зі старовинного шовкового мережива.
Вбрання гетьмана відповідає моді початку XVIII століття серед вищих верств населення Речі Посполитої та Гетьманщини.
«Це дуже кропітка робота – створення такого костюма. Спершу в музеях знімаються лекала. Це робилось в межах нашого проєкту «Історія зі смаком» реконструкторками Іриною Філіповою та Ольгою Шаменковою. Потім, лекала мали адаптуватись на сучасну фігуру, адже зараз люди мають геть інші розміри. Наші реконструкторки, а також ще одна фахівчиня – Лариса Смашнюк – відшивали ці костюми вручну з дотриманням усієї технології виготовлення вбрання кінця 17 століття. Це дуже кропітка робота. І ми неймовірно втішені, що так, як насправді виглядали українці, наші сучасники зможуть побачити на власні очі, – розповіла кураторка проєкту «Історія зі смаком» Ганна Гороженко.
На виставці також представлені костюми козацького полковника, заміжньої представниці козацької старшини, незаміжньої дівчини з Гетьманщини, європейський костюм, в який також вбирались українські аристократи й костюм хлопчика-пажа, козачка або джури.
Усі ці вбрання були на акторах під час зйомок тизеру до фільму «Резидентка» – про княгиню Анну Дольську. Зйомки відбулись у Музеї живої історії «Мамаєва слобода» у Києві минулого жовтня.
Під час зйомок була відтворена сцена балу у Білій Криниці, який влаштувала княгиня на честь козацького гетьмана і хрестин онуки. У ролі Мазепи в тизері знявся актор Олег Стефан, у ролі його порадника полковника Горленка Дмитро Рибалевський, Любов Кочубей зіграла Ірма Вітовська, а от хто втілив образ загадкової «Резидентки» – княгині Анни Дольської, творці тизеру тримають у таємниці. Її розкриють у день анонсу фільму.
Його режисерка Інна Барановська каже, що це станеться на початку 2025 року. З цим тизером автори будуть звертатись до різноманітних фондів, зокрема, Держкіно, аби був профінансований повний метр цієї історії.
Виставка «Вбрання доби Мазепи» має на меті привернути увагу до зйомок і до історії відносин козацького гетьмана і шляхтянки Речі Посполитої. У замку в Дубні виставка триватиме до 12 січня. Далі вирушить до Володимира й Острога.
