Морський безпілотник Inspector Mk 2. Фото з відкритих джерел
Автор: Дмитро Шумлянський, MILITARNYI
Після успіху українських морських безпілотників (МБеА — Морські Безекіпажні Апарати в офіційній українській термінології) у Чорному морі, які загнали російський флот у порт Новоросійська та навіть змусили частину відступити до Каспію, Росія цілком природним чином почала роботу над копіюванням українського рішення.
Ймовірно, російським розробкам допомогли трофейні українські безпілотники, які з тих чи інших причин вийшли з ладу.
Попри те, що застосування російських безпілотних катерів до цього моменту обмежувалося одиничними випадками, які, за великим рахунком, закінчилися нічим, РФ веде активну роботу щодо інтеграції морських безпілотників у свій флот.
У цьому матеріалі ми зробимо огляд відомих розробок російських надводних морських безпілотників, а також розглянемо їхні спроби інституалізації нової зброї.
Російські розробки
Російські безпілотні катери до 2022 року
Основою для російських надводних морських безпілотників до початку вторгнення стали іноземні компанії, зокрема французька ECA Group. Саме продукцією цієї компанії оснащувалися російські мінні тральщики проєкту 12700 «Алєксандріт».
Попри анексію Криму, вторгнення на Донбас та запровадження проти РФ санкцій, французька компанія ECA Group продовжувала постачання своїх морських безпілотників Inspector Mk до РФ. У 2015 році генеральний директор Середньо-Невського суднобудівного заводу Володимир Середохо, намагаючись заплутати сліди, запевняв, що ECA Group більше не співпрацює з російською стороною, однак РФ продовжувала отримувати нові Inspector Mk2 у 2015, 2017 та 2018 роках.
У 2017 році відбувався процес локалізації виробництва безекіпажного катера Inspector Mk2 та безпілотних підводних човнів протимінної оборони Seascan Mk2 для потреб ВМФ РФ.
Невдовзі після цього у Кронштадті презентували безпілотний катер «Искатель» від «Научно-производственное предприятие “Авиационная и морская электроника”», який багато в чому повторює Inspector Mk2. Ці морські безпілотники призначені для протимінної діяльності та не можуть виконувати ударних функцій.
Безпілотний катер «Искатель». Фото з відкритих джерел
Після 2022 року
Вперше про розробку Росією МБеА-камікадзе стало відомо у грудні 2023 року, коли Кінгісеппський машинобудівний завод (КМЗ) представив ударний морський безпілотник БКН «Одуванчик», що виконаний за схожою до українських дронів конструкцією.
Дрон, абревіатура якого розшифровується як «быстроходный безэкипажный катер-носитель», замовлений Міністерством оборони РФ у кількості десяти бортів для проведення випробувань.
Заявлено, що безпілотник може нести бойову частину або інше корисне навантаження вагою до 600 кілограмів. Безпілотний катер може долати відстань у 200 кілометрів на швидкості до 80 км/год.
Дослідний російський морський дрон ББКН “Одуванчик”, грудень 2023 року. Фото: KMZ.
Однак ніяких видимих антен для зв’язку, ні оптико-електронної системи на цій розробці не встановлено. Ймовірно, його застосування мало обмежуватись ударами по стаціонарних об’єктах з використанням наведення за допомогою інерційної системи навігації з корекцією по сигналах GNSS.
У червні 2024 року військово-промисловий комплекс Росії представив три нові безекіпажні катери — «Оркан», «БЭК-1000» та «Визир» — на військово-морській виставці «ФЛОТ-2024».
Довжина важкого морського дрона «Визир», розробленого КМЗ, становить 7 м, ширина — 2,5 м. Швидкість — до 45 вузлів (83,4 км/год), дальність дії — до 270 миль (приблизно 500 км). Заявлено, що завдяки конструкції морський дрон здатний працювати в умовах хвилювання та сильного вітру.
Морський дрон «Визир”на міжнародній виставці «ФЛОТ-2024». Фото: ТАСС
Дрон може бути озброєний різноманітними бойовими модулями, у тому числі «легкими ракетами» — до 8 пускових установок на один борт. Також передбачена можливість буксування гідроакустичних датчиків для проведення картографічних робіт та розгортання протичовнової оборони. Загалом дрон призначений для патрулювання та знешкодження ворожих ударних МБеА.
Про інші два вироби, які були представлені на виставці, відомо менше.
За словами розробників, на «Оркан» можливе розміщення цільового навантаження різного призначення, однак головним чином він призначений для виконання гідрографічних робіт та обладнаний вітчизняними гідроакустичними системами. Дальність плавання — до 500 кілометрів, швидкість — 40 вузлів. Проєкт розроблений російською компанією ЗАТ «Си Проект».
Про «БЭК-1000» відомо ще менше. Повідомлялося, що на нього також можна встановлювати корисне навантаження різного призначення. Його довжина становить 7 метрів, корисне навантаження — до 1 тонни.
Загальною проблемою всіх російських безпілотників є забезпечення надійного супутникового зв’язку, достатнього для передачі відео. І хоча Starlink — не єдина компанія, яка пропонує рішення в цьому сегменті, однак з доступних «не західних» рішень є лише китайський аналог від компанії SpaceSail, яка у 2025 році почне розгортання космічної інфраструктури.
Тому, ймовірно, ця проблема буде вирішена упродовж найближчих років, однак у короткостроковій перспективі це змушує росіян використовувати радіоканали для керування. Для збільшення дальності застосування, ймовірно, доведеться покладатися на мережу ретрансляторів як надводного, так і повітряного базування.
Спроба «обійти» цю проблему була помічена на виробі від тульського конструкторського бюро «Центр безпілотних систем», яке працює над створенням безпілотного катера «Мурена-300С». Цей безекіпажний катер вперше представлений у серпні 2024 року і станом на грудень 2024 року перебував в активній розробці.
Російський морський дрон «Мурена-300С», схоже, має антену Starlink на задній частині. Фото Naval News
За словами представника конструкторського бюро:
«Завершено етап, який, напевно, можна назвати початковим. Під час цього етапу перевірено плавучість виробу, його ходові якості, здатність перевозити та доставляти корисне навантаження. Попереду інші випробування. За підсумками будуть дані оцінки Міноборони РФ і, як ми сподіваємося, буде вироблено ТЗ, під яке ми доопрацюємо безекіпажний катер».
Апарат може використовуватися для розвідки, патрулювання, нанесення вогневого ураження, виконання протимінних завдань та мінування. «Мурена-300С» є універсальною безпілотною платформою для використання на морі при хвилюванні до чотирьох балів і на річковій акваторії. Крім того, безпілотник здатний виконувати функції камікадзе та носія FPV-дронів для ураження ворожих безпілотників та інших об’єктів. Дальність застосування «Мурена-300С» досягає 500 км, крейсерська швидкість становить 45 вузлів, а маса корисного навантаження — 500 кг. Довжина катера — 5,7 м, ширина — 1,5 м.
Заявлено, що на платформі можна встановити бойові модулі та засоби радіотехнічної розвідки або розмістити вибухівку масою 250—350 кг. Для «Мурени» також розроблено дрон на кабелі, що піднімається на висоту до 100 м. БПЛА дозволяє оцінити обстановку в умовах автономного застосування.
Ключову особливість цього безпілотника виявили журналісти видання Naval News, які помітили на ньому антену супутникового зв’язку Starlink, ймовірно отриману контрабандним шляхом, подібним до того, як наземні термінали завозяться для російських військових.
Одним із найбільш перспективних морських безпілотників у російському «експертному» середовищі вважається безпілотний катер «Катран», розроблений за підтримки «Центра беспилотных систем и технологий» (АНО ЦБСТ). За словами розробників, на сьогоднішній день існує декілька передсерійних зразків морського безпілотника «Катран». Один із них на початку поставели на початку березня Чорноморському флоту РФ, який має провести серію випробувань.
Прототип російського морського дрона «Катран». Фото: ЦБСТ
«Катран» сконструйований за класичною схемою з можливістю переоснащення у тримаран для збільшення стійкості на воді. Його корпус виконаний як несучий елемент конструкції з алюмінієво-магнієвого сплаву, що дозволило зменшити вагу. Варіація тримарана з навісними поплавцями необхідна для розміщення різноманітного озброєння, у той час як версія без поплавців задумана для використання як безпілотник-камікадзе.
Окрім того, відомо, що російські розробники працюють над інтеграцією FPV-дронів у прототип «Катрана».
Для роботи з морської платформи розробники планують модернізувати серійний 10-дюймовий FPV-дрон «Скворец», який, за задумом, виконуватиме ударні та розвідувальні місії з борту морського безпілотника в радіусі 5–10 кілометрів. Розробники заявляють, що версія дрононосця зможе нібито доставляти «десятки повітряних камікадзе» на відстань до 100–200 км. Після запуску катер виступатиме ретранслятором сигналів управління.
Вбудова морських безпілотників у структуру російської армії
У квітні 2025 року оголосили про створення при Міноборони РФ нової робочої міжвідомчої групи — Технічної ради з розвитку безпілотних систем та технологій морського застосування. Керуватиме нею головнокомандувач Військово-морським флотом (ВМФ) адмірал Олександр Моїсеєв, а в роботі ради візьмуть участь представники адміністрації президента, Центру безпілотних систем і технологій (ЦБСТ), партії «Єдина Росія», «Народного фронту» і підприємств військово-промислового сектору. Як очікується, техрада стане профільним майданчиком для інтенсифікації розробок перспективних технологій та забезпечення флоту передовими рішеннями.
Серед флагманських зразків, найбільш близьких до серійної реалізації на користь ВМФ, російські джерела відзначають безпілотний катер «Катран» та FPV-дрон «Шпак ВМФ», адаптований до запуску з кораблів та катерів. Також у 2025 році очікується початок постачання дронів «Визир».
«Потрібні не просто розробки, а жива екосистема, де все працює на результат: від ідеї до постачання у війська», — коротко описали в ЦБСТ головне завдання нової структури.
Водночас росіяни відзначають наявність великої кількості бюрократичної роботи в ланцюжку «розробка — випробування — сертифікація — серійне виробництво», вирішувати яку теж мають намір у рамках техради ВМФ.
За інформацією російських видань, у Міноборони визначили терміни виконання заходів щодо відбору технологій — до 31 серпня; та передачі перспективних виробів на функціональні випробування ВМФ — до 31 жовтня. Це необхідно для подальшого формування держзамовлення, початку серійного виробництва та постановки на озброєння.
У травні 2025 року повідомлялося, що у російському Військово-морському флоті розпочалося формування спеціалізованих морських полків безпілотних систем.
Нові полки мають бути оснащені широким спектром роботизованої техніки — від повітряних і наземних дронів до безекіпажних катерів і підводних апаратів.
Їхні основні завдання включатимуть ведення розвідки, завдавання ударів, захист кораблів, боротьбу з ворожими безпілотниками та знешкодження морських мін. Точні плани російського військового керівництва невідомі, однак російські «військові експерти» очікують, що йдеться про створення щонайменше п’яти таких полків: три з них розгорнуть у європейській частині Росії, ще два — на Тихоокеанському флоті. Також, нібито, розглядається можливість формування аналогічних підрозділів у складі Каспійської та Дніпровської флотилій.
У середині липня повідомлялося про відкриття об’єднаного центру з виробництва морських дронів на базі оборонно-промислового підприємства «Кингисеппский машиностроительный завод» у Санкт-Петербурзі. Раніше представники КМЗ заявляли, що їхньому підприємству відводиться значна частка виробництва морських безпілотників, зокрема виготовлення корпусів, двигунів та рушійних систем. У випадку ударних дронів під рушієм маються на увазі водометні установки.
Також повідомлялося, що на безпілотники Центру встановлюватимуть водомети власного виробництва зі 100% локалізацією. Наприкінці минулого року для цього вже закуповувалися додаткові верстати. Загалом у 2024 році в підприємство інвестували 2,7 млрд рублів (33 млн доларів).
А 26 липня російські військові під час масштабних навчань «Июльский шторм» вперше в рамках навчань флоту уразили ціль морським дроном-камікадзе.
Висновок: Попри початкове відставання Росія не тільки змогла налагоди більш-менш ефективні засови захисту своїх баз та кораблів від українских МБеА, але і докладає великих зусиль аби вписати цей новий вид озброєння у свої збройні сили. І хоча, українські розробники вже працюють над імплементацією у систему берегової оборони морських дронів для патрулювання та перехоплення ворожих безпілотних систем, а український флот за підтримки партнерів активно нарощує катерний склад, реальна перевірка ефективністі української протикатерної оборони ще тільки попереду.
