В Музеї війни відбулася фахова дискусія, присвячена використанню історії як інструменту російської агресії проти України.
Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Участь у заході взяли експерти: кандидат історичних наук Кирило Галушко та кандидатка історичних наук Яна Примаченко з Інституту історії України НАН України, а також Войцех Беднарський (PhD in History) з Платформи європейської пам’яті та сумління. Модерувала подію Яна Гринько, старша наукова співробітниця Музею війни.
Учасники обговорили, як Росія перетворює історичну пам’ять на поле битви у війні проти України, маніпулюючи фактами, зокрема щодо Другої світової війни. Яна Гринько виокремила ключові російські пропагандистські наративи, які просуваються в соцмережах та на міжнародних платформах. Серед них – заперечення легітимності української державності та нації, а також спроби таврувати українців як нацистів чи їхніх поплічників.
Кирило Галушко розкрив методи, якими Росія намагається привласнити історію Київської Русі, стверджуючи історичну тяглість від часів князя Володимира до сучасної РФ. Він зазначив, що в російських містах, зокрема в Москві, зводять пам’ятники Володимиру Великому, хоча той не має жодного зв’язку з Московією.
Яна Примаченко підкреслила, що Росія використовує історію Другої світової війни для мілітаризації суспільства та виправдання агресії. Зокрема, за правління Путіна відроджується культ Сталіна як «ефективного лідера», а український визвольний рух очорнюється, щоб легітимізувати війну проти України.
Войцех Беднарський звернув увагу на недостатню реакцію міжнародної спільноти щодо засудження злочинів комуністичного режиму. Хоча окремі резолюції критикують репресивну політику СРСР, цього замало для широкого інформування суспільства та притягнення винних до відповідальності.
У контексті війни політика пам’яті стає важливим елементом боротьби за майбутнє України.
Читати також: У Ковелі обрали директорів публічної бібліотеки та історичного музею
