Вілла у Львові, де колись мешкав Іван Франко, сьогодні не просто музей, а простір свободи та спротиву, де історія оживає через театралізовані екскурсії, виставки сучасного мистецтва, філософські дискусії та концерти.
Щороку тут створюють десятки нових проєктів, а експозиційні зали стали укриттям не лише для артефактів, а й для тих, хто творить сучасну українську культуру.
«Мені соромно, що я не в холодних окопах на Сході. Тому я обираю цей сором сублімувати в те, щоб наповнювати сенсами те, що ми робимо. І мені це поки що вдається», – говорить директор львівського Дому Франка Богдан Тихолоз, батько трьох дітей, під час зустрічі з культурною спільнотою Луцька.
Ця щира розмова – частина ширшої історії про те, як один з найстаріших літературних музеїв України перетворився на живий культурний простір, що протистоїть російській агресії не зброєю, а культурою.
Зустріч організували театр «Гармидер», ГО «Алгоритм дій» та Літературна платформа «Фронтера» в просторі «Культурне укриття» 25 січня. Головне, натхненне і практичне із заходу зафіксувала журналістка Район.Культура.
Дім Франка у Львові давно переріс традиційне уявлення про меморіальний музей. Замість застиглих експозицій та тиші – театралізовані екскурсії, мистецькі виставки, філософські сніданки та жваві дискусії. Тут навіть дерева «працюють» – 123-річна груша, посаджена самим Франком, стала символом тяглості української культури.
«Ми не хочемо, щоб люди просто прийшли, поставили галочку і більше не повернулися», – пояснює Вікторія, одна з працівниць музею. «Ми створюємо простір, де культура живе і дихає».
Музей впровадив революційні для України формати роботи з відвідувачами. Театралізовані екскурсії дозволяють зустрітися з «живими» дітьми Франка чи його дружиною, відчути атмосферу того часу та емоційно доторкнутися до історії. У соціальних мережах команда збудувала потужну спільноту з понад 14 тисяч органічних підписників.
Через війну частину експонатів довелося заховати, але музейники створили спеціальний проєкт «Голоси зі сховищ», щоб продовжувати розповідати про ці культурні скарби. Для різних вікових груп розробили спеціальні інтерактивні програми, які допомагають краще зрозуміти і відчути спадщину Франка.
«Їм розходиться, щоб нас не було, щоб не було нашої мови, нашої культури», – говорить Богдан Тихолоз про російських окупантів. «Тому те, що ми робимо в культурі, має сенс. Це свідчення того, що ми живі, що ми є собою».
Музей став не просто культурним хабом, а й символом спротиву. Тут проводять наукові конференції та мистецькі перформанси, говорять про минуле і майбутнє, працюють з дітьми та дорослими. За даними Інституту стратегії культури, Дім Франка – один з найактивніших культурних закладів Львова за кількістю партнерств та проєктів.
Особливість музею – його команда. Тут немає випадкових людей: наукові співробітники проводять театралізовані екскурсії, вчена секретарка разом з колегами веде соціальні мережі, а проєктні менеджери шукають можливості для реалізації найсміливіших ідей колег та партнерів.
«Для нас це більше, ніж робота», – пояснює Любомир, який займається проєктним менеджментом. «Це можливість творити щось більше, ніж ми можемо зробити поодинці. Коли до нас приходять митці зі своїми ідеями – від мандрівних вистав до концертів в оперному театрі – ми шукаємо способи втілити це в життя».
Команда самостійно веде соціальні мережі, створює контент, організовує події. За словами Насті, наукової працівниці музею, їхня аудиторія в соціальних мережах – це понад 14 тисяч підписників, які згодом стають відвідувачами офлайн-подій. Найкращою оцінкою роботи команди стало те, що коли торік музейну сторінку в Instagram зламали, люди активно допомагали її повернути – настільки важливим для них став цей контент.
Досвід Дому Франка показує, як культурні інституції можуть стати активними учасниками формування майбутнього України. Це не просто про збереження спадщини – це про її актуалізацію та перетворення на інструмент змін.
«Якщо ми виживемо в цій війні – ми проростемо. Бо маємо за що боротися – не лише за територію, а й за право бути собою»», – підсумовує директор музею.
Читайте також: Дім Франка презентував оновлений вебпортал з оцифрованими експонатами
Як оновити музей: досвід Дому Франка
- Переосмислити простір. Не обмежуватися традиційними експозиціями. Музейні зали можуть стати майданчиком для дискусій, концертів, театральних вистав. Навіть сад може «працювати» на місію музею.
- Створити багаторазового відвідувача. Розробити різні формати взаємодії з аудиторією: театралізовані екскурсії, інтерактивні програми для різних вікових груп, мистецькі події. Одна експозиція – не єдина причина прийти до музею.
- Відкритися до співпраці. Підтримувати ініціативи митців, режисерів, громадських діячів. Стати платформою для реалізації культурних проєктів.
- Вийти за межі. Активно розвивати присутність у соціальних мережах. Створювати контент, який допомагає взаємодіяти з аудиторією навіть тоді, коли вона не в музеї.
- Сформувати сильну команду. Дати працівникам можливість розвиватися в різних напрямках. Науковий співробітник може вести соцмережі, екскурсовод – розробляти театральні постановки.
- Наповнити простір сенсами. Пов’язувати історичну спадщину з сучасними викликами. Робити музей місцем, де минуле допомагає осмислити сьогодення.
- Розвивати наукову складову. Видавати наукові вісники, каталоги виставок, проводити дослідження. Поєднувати популярний формат із серйозною науковою роботою.
- Створювати власний продукт. Розробляти серії сувенірів, видань, матеріалів, які дозволять «взяти музей із собою додому». Робити культурну спадщину частиною щоденного життя відвідувачів.
- Будувати партнерства. Активно співпрацювати з іншими культурними інституціями, освітніми закладами, громадськими організаціями. Створювати спільні проєкти та підсилювати одне одного.
- Працювати з родинами. Створювати програми для різних поколінь, щоб сім’ї могли проводити час разом у музеї. Формувати традицію сімейного відвідування культурних подій.
***
Ця історія про зустріч з командою Дому Франка – одна з багатьох, які редакція «Район.Культура» створює для своїх читачів, висвітлюючи важливі культурні події та ініціативи. Підтримайте незалежну журналістику, оформивши підписку на сторінці Друзі Району.
