З середини 1990-х протягом двох десятків років Крим тримав курс на поступову демілітаризацію. Українська влада розуміла, що більш перспективною є орієнтація Криму на курортну сферу. Після анексії у 2014 році півострова Росією ситуація кардинально змінилася – Крим став перетворюватися на військову базу, мілітаризації зазнало і громадянське населення, особливо діти.
Мілітаризація «по-дорослому»
Після анексії Криму Росія почала нарощувати військове угруповання на півострові, розмістила військові частини та підрозділи інших силових структур – поліції, ФСБ, внутрішніх військ.
Було зайнято сотні військових містечок, які використовували Збройні сили України. Принцип «заміщення» був простий: на місці частини українських ракетників розміщувалась російська ракетна частина, у військовому містечку українських зв’язківців – зв’язківці російські. Вся потрібна інфраструктура для цього була.
«Як мінімум там близько 40 тисяч військових. На кордоні там така концентрація… Тільки у Джанкої близько 60 військових літаків, які налаштовані летіти в наш бік», – розповідав у лютому 2015 року Мустафа Джемілєв.
За його словами, у Криму проходила «повна мілітаризація». «Кизилташ… неподалік Судака, де за радянських часів було радіаційне сховище… Тепер його знову відновлюють, день і ніч завозять цемент… Доставляють ракети, які здатні нести ядерну зброю», – зазначив Джемілєв.
Про те, що Росія нарощує військову присутність в анексованому Криму, який уже став «плацдармом для подальшого застосування сили», заявив тоді ж головнокомандувач об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав.
«Те, що ми бачили, легко охарактеризувати як мілітаризацію Криму», – заявив Брідлав.
Те, що ми бачили, легко охарактеризувати як мілітаризацію Криму Філіп Брідлав
«Росія розміщує там дуже просунуті сили: авіацію, військово-морські сили. Ми бачимо дуже якісні ракетні системи «земля-повітря», що покривають радіус у 40% Чорного моря, ми бачимо крилаті ракети, що покривають радіус майже всього Чорного моря», – додав він. За словами головнокомандувача, Крим «уже став плацдармом для подальшого застосування сили».
На ключових полігонах півострова постійно проходили навчання, створені задля підвищення боєздатності підрозділів. Люди в російській військовій формі стали в рази частіше з’являтися на вулицях кримських міст і селищ, а на дорогах колони російської військової техніки стали звичайним явищем.
Військові навчання поступово змінювали свою спрямованість, показуючи реальну мету розміщення російського військового контингенту на півострові. Так, наприклад, у січні 2019 року російські військові провели масові військові навчання, було задіяно дві тисячі осіб, а також ракетні, протичовнові кораблі, підводні човни, тральні сили флоту, допоміжні та рятувальні судна, літаки й вертольоти морської авіації та ППО Чорноморського флоту Росії. Відпрацьовувалися питання відбиття кораблями повітряної атаки, взаємодії з силами ППО тощо.
На інших навчаннях відпрацьовувалося перекидання техніки через озеро Донузлав із наведенням понтонних мостів та застосуванням заходів спеціального маскування.
Мілітаризація Криму Росією – це одне з ключових питань роботи майбутньої платформи з деокупації півострова, розповідала у 2020 році Крим.Реалії перша заступниця голови МЗС України Еміне Джеппар.
«Юнармія» та інші мілітаризовані структури
Через рік після анексії Криму Росією, коли завершився так званий перехідний період, кримські освітні установи повністю включилися до російської системи освіти. Однією з найпомітніших сторін цього процесу стала мілітаризація у різних її проявах.
На вулицях міст почали з’являтися школярі у формі різних силових відомств Росії: МВС, Росгвардії, Слідчого комітету, збройних сил. Це були учні так званих кадетських класів і кадетського училища.
Вже 20 березня 2014 року міністр оборони РФ Сергій Шойгу звернувся до президента Володимира Путіна із пропозицією про створення в місті Севастополі президентського кадетського училища.
Севастопольське президентське кадетське училище (СПКУ) відкрилося 1 вересня 2014 року. Нормативний термін навчання – сім років за очною формою: з 5 до 11 класу. На кожен курс набиралося 100 хлопчиків, яких ділили на класи по 20 осіб. Загалом училище розраховане на 840 осіб. З 2016 року кадетське училище стало філією Нахімовського військово-морського училища із Санкт-Петербурга.
2022 року у СПКУ налічували 69 випускників. За словами заступника начальника з виховної роботи СПКУ Олександра Норенка, «70% з них йдуть до вищих військових училищ Міністерства оборони Російської Федерації».
У 2023 році училище випустило 75 кадетів, до військових училищ подали документи близько 80% з них.
З російських силових відомств кадетський корпус у Севастополі збудував також Слідчий комітет РФ. Але почалося все з кадетського класу, який відкрили у школі №22 у 2015 році. Набрали тоді учнів десятого класу.
У 2020-2022 роках для кадетського корпусу було збудовано нові будівлі, також використовується відібраний у школи-інтернату переобладнаний будинок. 2023 року, як мовиться на сайті навчального закладу, в «кадетці» навчаються 118 юнаків та 50 дівчат. Зазначається, що з них 61 – це діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків.
Також у Севастополі в різних школах є кадетські класи російських МВС, МНС та Росгвардії.
У кримській столиці також активно розвивається російський кадетський рух. «На сьогодні у нас у місті 48 класів у 14 освітніх закладах. За всіма закріплені різні відомства як куратори. Це і МНС, і поліція, і Прикордонне управління, і Росгвардія та багато інших», – розповіла завідувачка сектора додаткової освіти та виховної роботи управління освіти російської адміністрації Сімферополя Світлана Корнівецька-Коротченко.
Створений Міністерством оборони РФ дитячо-юнацький військово-патріотичний рух «Юнармія» почав діяти на півострові з 2016 року. Регіональний штаб мілітарної організації у Криму було сформовано в 2019 році.
Наразі понад 30 тисяч дітей у Криму є членами руху «Юнармія», заявила керівниця напрямку національної адвокації у сфері освіти Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова.
За її словами, мета системи знищення ідентичності в окупованому Криму – перетворити українських дітей на росіян.
На півострові більше загонів «Юнармії», аніж шкіл Валентина Потапова
«Серед механізмів також є такі уроки, як «розмови про важливе», спрямовані на спотворення історії, також військово-патріотичні табори, кадетські класи, більше ніж 874 загони «Юнармії», членами якої є понад 30 тисяч дітей. На півострові більше загонів «Юнармії», аніж шкіл», – сказала Потапова.
Російська влада в Криму планує набрати до лав «Юнармії» понад 10% школярів. Таку заяву зробила заступниця голови російського уряду Криму Олена Романовська влітку минулого року. Набрати стільки школярів для участі в організації планують до кінця 2024 року.
Торік у червні український суд засудив до 10 років позбавлення волі заочно керівника севастопольського підрозділу «Юнармії». Його визнали винним у порушенні законів та звичаїв війни.
Засудженого було призначено «керівником регіонального штабу «Юнармії» Севастополя» у 2016 році. Він організовував та вів пропаганду серед дітей і підлітків на користь добровільного вступу до армії РФ, що заборонено міжнародним правом. За допомогою ЗМІ засуджений активно поширював інформацію про військово-патріотичне виховання серед підлітків на півострові.
«Своїми діями «керівник штабу» порушив закони та звичаї війни, оскільки така пропаганда, особливо коли вона спрямована на дітей, є однією з форм забезпечення добровільного вступу до армії ворога, що заборонено статтею 51(1) Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року», – зазначає прокуратура АРК та Севастополя.
У воєнний час мілітаризація дітей у Криму посилилася
Після початку повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну в кримських школах почали проводити так звані «уроки мужності», на які приходять російські військовослужбовці. Також на школах встановлюють меморіальні таблички загиблим «учасникам СВО» (так у Росії називають військове вторгнення в Україну – КР) та обладнають у класах «парти героїв».
До шкіл у Росії та в окупованому Криму почали надходити методички з інструкціями про те, як розповідати учням про війну проти України. Вчителів змушують проводити спеціальні уроки суспільствознавства для школярів 7-11-х класів. Викладачі мали переказати учням докази з виступів Путіна про причини так званої спеціальної військової операції та засудити заклики до антивоєнних акцій.
Восени 2022 року відразу кілька сенаторів і депутатів Державної думи РФ виступили з ідеєю повернути початкову військову підготовку в російські школи. Вони аргументували ініціативу підвищенням якості підготовки старшокласників до можливої подальшої служби у ЗС РФ. Про це говорили лідер «Справедливой России – За правду» Сергій Миронов, міністр освіти РФ Сергій Кравцов та інші.
Повернення до шкіл початкової військової підготовки (НВП) підтримало Міноборони РФ, порекомендувавши приділити їй не менше 140 годин у старших класах. Враховуючи, що у старших класах школярі повинні пройти не більше ніж 1122 навчальних годин (у п’ятиденному навчальному тижні) початкова військова підготовка займе близько 12% загального навчального часу.
Уроки НВП було запроваджено з вересня 2023 року. Всі школярі, починаючи з 5-го класу, тепер відвідують позаурочні заняття з НВП. При цьому, згідно з чинним російським законодавством, позаурочна діяльність є обов’язковою частиною освітньої програми, тому відвідувати такі заняття необхідно.
У шкільній мілітаризації Росія переплюнула навіть Радянський Союз, де початкова військова підготовка проводилася з 9-го класу.
У травні севастопольський сайт Forpost опублікував репортаж про практичний урок патріотичного виховання молоді на військовому полігоні в Перевальному, де кримських школярів вчили знаходити мінні розтяжки та рятуватися від гранат.
У липні 2023 року представництво президента України в АР Крим повідомило, що у Криму дітей залучили до наметових військових зборів, де вони проходили військову і тактико-вогневу підготовку.
Як заявила очільниця російського Міністерства освіти і науки Криму Валентина Лаврик, у шкільних установах з’явиться посада радника з виховання, який займатиметься так званим патріотичним вихованням учнів. А з 2024 року російська влада Криму має намір проводити військово-патріотичні ігри «Зарница» і «Победа».
Восени в Євпаторії російська влада відкрила навчально-методичний центр військово-патріотичного виховання дітей на базі дитячого оздоровчого табору «Гагарін». Подібні структури виникають і в інших кримських містах.
У листопаді минулого року голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що фактично у всіх школах Криму росіяни проводять мілітаризацію дітей, залучаючи їх до плетіння маскувальних сіток для російських військових.
Розрахунок у цьому випадку робиться на те, що навіть проукраїнськи налаштовані діти, які б не підтримали офіційну ідеологію «русского мира», мимоволі втягнуться у провоєнну діяльність на боці Росії, а потім уже не зможуть піти проти своїх товаришів.
У грудні стало відомо, що у Криму учасники війни проти України викладатимуть у школах.
«Путін грає у довгу. І для цього йому необхідно «гарматне м’ясо», бажано – готове воювати», – вважає експерт центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько. Тому, за його словами, російська влада намагається повністю залучити дітей до цього процесу.
Дитину починають навчати з самого дитинства – як розбирати автомат Олег Охредько
«Дитину починають навчати з самого дитинства – як розбирати автомат, як надавати медичну допомогу, як діяти у групі. Сюди ми можемо додати підготовку операторів БПЛА, яка активно проводиться у вищих навчальних закладах. У 10-11 класах такі курси є», – розповідає Олег Охредько.
Крім цього, кримських школярів змушують збирати гуманітарну допомогу для російських військових, писати їм листівки та листи.
В одних кримських сім’ях дорослі дотримуються поглядів, які насаджує російська держава, і тому підтримують мілітаризацію освіти. В інших же саме батьки, а також старші брати й сестри служать єдиною протиотрутою проти потоку пропаганди, яка виливається на дітей у школах.
