Цього року втрачають чинність деякі пільги для донорів крові. Багато людей занепокоєні тим, що такі зміни призведуть до зменшення кількості регулярних донорів.
Активісти зареєстрували вже не одну відповідну петицію, аби повернути донорам пільги, й часто звертаються до ДонорUA з проханням підтримати ініціативу. Проте ми як профільна організація, що популяризує донорство крові, не можемо цього зробити, оскільки система безоплатного, волонтерського донорства — шлях для вступу України в ЄС. У новій колонці для LB.ua співзасновниця ДонорUA Ірина Славінська пояснює, як це працює.
Які саме пільги скасовують і чому?
Згідно з Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», втрачають чинність такі пільги:
- додатковий вихідний для донорів (право на вихідний у сам день донації залишається);
- допомога в разі тимчасової непрацездатності у зв’язку з захворюванням;
- надбавка до стипендії для донорів-студентів;
- надбавка до пенсії для Почесних донорів.
Пільги втрачають силу через п’ять років після введення Закону в дію. Опублікували його 30 вересня 2020 року, чинності він набрав наступного дня, і був введений у дію через три місяці після цього. Отже, з 31 грудня цього року пільги мають бути скасовані. Проте, якщо донори встигли набути право на допомогу чи надбавку раніше, вони ці пільги не втрачають.
Читайте також: Почесний донор України: хто може отримати цей статус і що він дає
Закон розробили, аби адаптувати законодавство України до європейської правової системи у межах виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
У ЄС стандарти якості та безпеки донорської крові визначає відповідна Директива:
«Добровільне та безоплатне донорство крові є фактором, що може сприяти високим стандартам безпечності крові та її компонентів, і, відповідно, охороні здоров’я людини. Необхідно підтримувати зусилля Ради Європи у цій галузі, а також вживати всіх необхідних заходів для заохочення добровільного і безоплатного донорства за допомогою відповідних заходів та ініціатив, а також шляхом забезпечення отримання донором більшого суспільного визнання, що тим самим збільшить самозабезпечення. Необхідно взяти до уваги означення добровільного та безоплатного донорства, запропоноване Радою Європи».
Згідно з дослідженнями, кров системних донорів, яку вони здають добровільно й безоплатно, є безпечнішою. Коли донор шукає вигоди, вища ймовірність, що людина приховає наявність інфекцій, аби отримати винагороду. Проте й безоплатне стихійне донорство може нести ризики.
Наприклад, коли наші друзі терміново шукають кров для хворої дитини, і ми хочемо допомогти, через хвилювання та поспіх ми можемо не знати або не згадати про свої протипоказання. Тому в донорстві важливий системний підхід, і альтруїзм є його невід’ємною частиною.
Коли кров чи її компоненти потрібні, аби тут і зараз врятувати життя, важлива їхня наявність, а не потенційна ймовірність, що завтра ваші друзі будуть здавати кров. Проте важливо, щоб люди долучались до донорства не лише тоді, коли хтось помирає, адже за таких умов існує ризик здачі крові під моральним чи матеріальним тиском. Планова донація — це найкраща донація. Системність надає найбільше можливостей для порятунку життів.
Відсутність пільг входить у поняття добровільності й безоплатності. Головною мотивацією донора має бути бажання допомогти — тільки в цьому випадку можна розраховувати на максимально відповідальне ставлення, а отже, й на безпечність крові. За даними ВООЗ, 79 країн збирають понад 90% донорської крові шляхом добровільного безоплатного донорства.
Практики заохочення донорів у країнах ЄС та в Україні
Винагородження за донорство крові — тема дискусійна. Доведено, що практика платного донорства підсилює нерівність у суспільстві: в африканських країнах донори з низьким рівнем доходу здають кров, отримуючи гроші від сімей реципієнтів з вищим рівнем достатку, тоді як малозабезпечені пацієнти потерпають від браку крові, оскільки безоплатне донорство розвинене слабко.
Більш абстрактний, проте не менш важливий аргумент проти платного донорства — приниження людської гідності. На думку дослідників, плата за кров дегуманізує та знецінює людину, зводячи її до джерела ресурсів. Окрім того, ця практика негативно впливає на репутацію донорства як такого і перешкоджає розвитку добровільного безоплатного донорства.
Проте в деяких країнах — наприклад, Хорватії, Чехії та Італії — все ж існують практики додаткового заохочення донорів. Переважно це негрошові винагороди — наприклад, додаткові вихідні. Значну роль у популяризації донорства відіграють громадські організації: організовують тематичні події, дарують донорам мерч або інші подарунки.
Проте суть не в тому, аби заплатити донору за кров — грішми чи будь-чим іншим — а в тому, аби закріпити позитивний досвід і підсилити інтерес. Заохочення не повинне бути настільки значним, аби стати ключовою мотивацією до донорства.
ДонорUA розвиває та популяризує донорство крові в Україні вже 10 років. У громадській платформі застосовують комплексний підхід, який включає в себе:
відкриті виїзні донації як спосіб популяризації та закриття термінових точкових потреб у крові;
корпоративне донорство для підвищення КСВ компаній та формування культури донорства через вплив бізнесу;
безкоштовні відкриті акції з визначення груп крові, які привертають увагу до теми донорства;
бонусну програму: подарунки та знижки від партнерів у якості подяки за донацію крові;
щорічне нагородження Почесних і Заслужених донорів.
Відмінність між пільгами і бонусами — у масштабі. Навряд чи хтось здасть кров саме для того, аби отримати знижку 15% на книжки. І точно ніхто не здаватиме її 40 чи 100 разів, щоби їм подарували грамоту. Мета ГО ДонорUA — не «купити» донора, а подякувати та подарувати гарний настрій.
Чи справді Україні потрібні пільги для донорів?
Аргументи на користь пільг, які ми зустрічаємо в мережі, часто зводяться саме до соціальної нерівності. Люди хочуть мати право на додатковий вихідний, аби наступного дня після донації не довелося важко фізично працювати. Їм потрібна допомога на випадок хвороби, оскільки не всі мають змогу зі своєї зарплатні відкладати гроші на такі випадки. Годі й говорити про надбавку до пенсії, розмір якої часом дозволяє лише сплатити комунальні послуги.
Право на відпочинок і гідне ставлення до здоров’я, соціальні гарантії та гідна пенсія — те, що мало би бути у всіх. Але не система крові повинна вирішувати питання низьких зарплат і пенсій. Це комплексна проблема, яку неможливо усунути пільгами. Вони справді лише нормалізують і підкреслюють нерівність.
Здавати кров слід за покликом серця. А для того, аби цей поклик відчували якомога більше людей, необхідно популяризувати добровільне й безоплатне донорство на рівні держави та спільнот. Провадити інформаційні кампанії, модернізувати систему крові, аби донорство ставало простішим і доступнішим. І все це відбувається, хоч і не такими темпами, як усім нам би того хотілося.
Хай там як, а головною мотивацією для донорства був і лишається порятунок життів. Кожна третя людина у світі може потрапити у ситуацію, коли потребуватиме донорської крові, переконані у громадській організації.
«Сьогодні ми здаємо кров і розповідаємо іншим, як це важливо, і завтра можемо розраховувати, що і для нас вона знайдеться, якщо виникне потреба. А потреба ця під час повномасштабної війни гостра, як ніколи. Донація — безцінна допомога пораненим бійцям на фронті і найкраща підстраховка на випадок обстрілів цивільних об’єктів. Крові потребують травмовані рятувальники, мами під час важких пологів, діти з онкозахворюваннями, постраждалі на виробництвах і тисячі інших пацієнтів. І їхні життя важливіші за грошову винагороду», – кажуть у ДонорUA.
