У 1473 році московський князь Іван III, склавши присягу на Біблії, зобов’язався бути вірним Кримському Ханству. Це дозволило Московському царству з 1476 року припинити сплату данини Волзькій Орді. Проте через вісім років, після успішних захоплень земель на Сході, московити відмовилися платити податки Криму, інформує Район.Історія.
Більше того, вони здійснили напад на землі Кримського Ханства, спаливши села й міста в Західному та Східному Криму й убивши багатьох кримських татар.
Щоб покарати Івана IV за зраду, навесні 1571 року кримський хан Девлет Ґерай із 120-тисячним військом взяв Москву в облогу. Іван Грозний, наляканий, утік із міста. Не дочекавшись царя, хан наказав підпалити передмістя. Сильний вітер того дня сприяв швидкому поширенню вогню, і дерев’яна Москва за кілька годин вигоріла вщент, як зазначають літописи.
За оцінками історика Володимира Лук’янюка, пожежа в Москві забрала життя від 80 до 120 тисяч осіб, а близько 60 тисяч людей потрапили в полон. Після цього війська кримського хана рушили на південний схід, спустошивши рязанські землі.
У 1575 році кримський хан Девлет Ґерай помер від чуми після 27 років і 4 місяців правління. Того ж року Іван Грозний зненацька зрікся царського трону на користь касимовського хана Симеона Бекбулатовича, нащадка Чингізідів, якого оголосив великим князем усієї Русі, а себе — лише князем московським. Проте через 11 місяців Іван IV повернув собі владу, подарувавши Симеону землі в Твері та Торжку, і правив до своєї смерті в 1584 році.
