Українські розвідники знищили в анексованому Криму ще три радіолокаційні станції ЗС РФ, причому одна з них – рідкісна. Про те, як вибудовується спільне радіолокаційне поле над півостровом та як воно постраждало після втрати РЛС, як дірками в покритті радіолокації можуть скористатися ЗСУ і чому росіянам складно поповнювати знищену техніку – у матеріалі Крим.Реалії.
У Криму в результаті успішної атаки 29 листопада знищено три радіолокаційні комплекси російської ППО, повідомило Головне управління розвідки Міноборони України (ГУР) у своєму Telegram-каналі. За його даними, вдалося уразити одну РЛС «Каста-2Е2» і дві РЛС «Подльот».
Деталі знищення цієї техніки не уточнили. Російські військові ці заяви не коментували. Днем раніше ГУР повідомляло про знищення російської РЛС «Подльот» поблизу села Котовське на заході Криму.
«Діряве» радіолокаційне поле
Виходячи із заяв української сторони, загалом за два дні російська ППО в Криму втратила чотири радіолокаційні станції. Це дуже серйозні втрати, оскільки вони сталися в короткий проміжок часу.
Справа в тому, що всі РЛС ППО на півострові формують так зване радіолокаційне поле – це простір, у межах якого радіотехнічні війська забезпечують виявлення та супровід ворожих і дружніх об’єктів, визначення їхніх характеристик, координат і параметрів руху. Кожна станція має чітку зону відповідальності, як за дальністю виявлення, так і за висотою. Ці параметри залежить від технічних характеристик конкретної РЛС.
Зони відповідальності перекриваються, але суцільного
радіолокаційного покриття над анексованим Кримом немає – для цього у російських військових просто не вистачить станцій.
Як правило, РЛС створюють суцільне радіолокаційне поле вздовж кордону, в цьому випадку – півострова, і навколо важливих військових та цивільних об’єктів, до яких належать великі військові частини, аеродроми, установи влади, електростанції, греблі тощо.
На безперервність радіолокаційного поля сильно впливає рельєф місцевості, оскільки радіохвилі використовуваного сантиметрового і дециметрового діапазонів поширюються по прямій. Тому РЛС прагнуть розмістити на пагорбах, щоб гори, будівлі та споруди не створювали так звану радіотінь.
Саме такими «проходами» чи «дірами» в радіолокаційному полі користуються українські дрони та крилаті ракети. Останні ще й летять на наднизькій висоті, що ускладнює їх виявлення та знижує час реагування.
Російська РЛС 48Я6-К1 «Подльот» має дальність виявлення повітряних цілей від 10 до 200 км, а доплерівському режимі – до 300 км. По висоті польоту цілі – до 10 км.
В анексованому Криму з 28 до 29 листопада знищено відразу три радіолокаційні станції типу «Подльот», а значить у радіолокаційному покритті півострова з’явилися величезні «діри».
Спікер Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук у коментарі каналу «Еспресо» зазначив: «Це досить серйозний комплекс, і він виконував свою частину роботи. Він також є складовою протиповітряної оборони росіян у Криму. Будь-яке знищення подібних систем є важливим елементом, оскільки всі ці системи працюють у зв’язці».
Щоб закрити проломи у радіолокаційному полі, російським військовим доведеться перекинути дорогі РЛС з інших напрямків або, можливо, з території РФ. А виробництво таких станцій у країні зараз сильно шкутильгає, через запроваджені країнами Заходу санкції на постачання радіоелектронних виробів і компонентів.
Маловисотна РЛС
Дещо інші функції виконує знищена РЛС типу «Каста-2Е2» – це, перш за все, виявлення повітряних цілей, що летять на низькій і наднизькій висоті.
Власне, правильно називати РЛС, що перебуває на озброєнні росіян, «Каста-2-2» (індекс ГРАУ – 39Н6 – КР), оскільки «Каста-2Е2» – це експортне позначення станції та її комплектація може відрізнятися.
Ця РЛС призначена для організації чергового радіолокаційного поля в дивізійній ланці ППО сухопутних військ – на пунктах управління начальників ППО дивізій та на КП зенітних ракетних полків «Тор». Її головне завдання – своєчасне виявлення низкьколітаючих літаків, вертольотів, крилатих ракет, БПЛА. «Каста-2-2» взято на озброєння радянської армії в 1989 році.
У російських джерелах вказують, що станція виявляє цілі, виконані із застосуванням технології «Стелс», а також рухомі об’єкти на поверхні води. РЛС складається з апаратної машини, антенної машини, електростанції, змонтованих на трьох автомобілях підвищеної прохідності КамАЗ-4310. Передбачено виносне робоче місце оператора, яке встановлюється на відстані до 300 м від станції. Антена може бути встановлена на легкій висотній опорі заввишки 50 м, що збільшує дальність виявлення низьколітаючих цілей.
Зона огляду РЛС «Каста-2-2» становить за дальністю від 5 до 150 км, а за висотою – до 6 км. Дальність виявлення цілей з ефективною поверхнею розсіювання –лише 0,3 кв м (невеликий БПЛА – КР), що летять на висоті 60 метрів, становить від 30 до 44 км, залежно від висоти щогли антени.
Максимальна кількість супроводжуваних цілей – 50 штук. При цьому в РЛС не дуже висока точність виміру координат, що становить за дальністю 100 м, а за висотою – 900 м.
Вартість «Каста-2-2» залежно від комплектації стартує від 60 млн доларів.
Планомірне знищення
Раніше про знищення в анексованому Криму РЛС типу «Каста-2-2» не повідомлялося. А ось на інших фронтах у ЗСУ такі успіхи були.
Диверсанти ГУР 13 лютого цього року знищили РЛС «Каста-2Е2» в районі російсько-українського кордону. Повідомляється, що комплекс моніторив повітря над Харківською, Сумською областями України, а також над Бєлгородською та, ймовірно, Курською і Воронезькою областями РФ.
3 червня Сили спеціальних операцій України знищили РЛС «Каста-2Е2» «на одному з операційних напрямків». Точне місцерозташування не повідомляється.
Через місяць, 6 липня, в оперативному командуванні ЗСУ «Південь» заявили, що знищили російську радіолокаційну станцію «Каста-2Е2» без вказівки її точного розташування.
14 серпня Служба безпеки України повідомила, що військові контррозвідники з 13-го головного управління СБУ разом із ЗСУ знищили у Запорізькій області «Каста-2Е2».
У ніч із 28 на 29 вересня дрон СБУ вразив РЛС «Каста» поблизу села Гір’ї Бєловського району Курської області РФ.
8 жовтня на східному напрямку ЗСУ ударом ракети знищили ще одну таку станцію росіян.
Вперше РЛС «Каста» зафіксували на території України у 2021 році. Тоді техніку завезли на територію частини Луганської області, яку контролювало проросійське угруповання «ЛНР», для протидії ударним БПЛА.