Проти кримського політв’язня Олега Приходька російськими силовиками порушено нову кримінальну справу. Цю інформацію в ефірі Радіо Крим.Реалії підтвердила його дочка Наталія Шевцова. За її словами, саме новою кримінальною справою було обґрунтовано відмову в побаченні з Приходьком його родичам у СІЗО-1 російського міста Володимир. Через новий статус Приходька дозвіл на побачення має надати слідчий ФСБ. Наталія Шевцова також повідомила, що батька у в’язниці катували струмом, йому не передають листи і тримають в одиночній камері. Сам Приходько лишився без адвоката.
Що ще відомо про долю кримського політв’язня Олега Приходька? Коли він востаннє виходив на зв’язок із рідними? І як нині в Україні працюють державні механізми захисту політв’язнів? Про це ведучий Сергій Мокрушин говорив із дочкою Приходька Наталією Шевцовою, експертом Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» Дар’єю Свиридовою, адвокатом Миколою Полозовим, головою «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігорем Котелянцем і заступником постійного представника президента України в АР Крим Денисом Чистіковим.
Що відомо про нову справу Олега Приходька?
Востаннє Олег Приходько виходив на зв’язок із родичами із СІЗО російського Краснодара. Тоді він зміг зателефонувати та повідомити про нову справу, яку порушили проти нього.
Йому нову справу приписали. За словами батька, він відмовився визнати Наталія Шевцова
«Сказав, що йому нову справу приписали. За словами батька, він відмовився визнати, що був співучасником українських військовополонених, що він їх знає», – повідомила в ефірі Крим.Реалії Наталія Шевцова, дочка Олега Приходька.
Їй не вдалося дізнатися про подробиці нової справи та в чому її суть. Ситуація ускладнюється тим, що Олег Приходько не має адвоката.
Оскільки в повідомленні Наталії Шевцової йшлося про необхідність дозволів на побачення з батьком від слідчого російської ФСБ, Крим.Реалії відправили інформаційний запит із питаннями про нові звинувачення проти Олега Приходька. Якщо відповідь надійде, її буде оприлюднено на сайті.
Катування, грабіж, зв’язок через волонтерів
За словами дочки, Олега Приходька тримають в одиночній камері та нікого до нього не пускають. Йому відмовляють у медичній допомозі та не передають ліки, які надсилає родина.
На якомусь перевалочному пункті його били і катували струмом, обливали водою, два дні його мордували Наталія Шевцова
«Минулого року, коли ми до нього потрапили на побачення, він сказав, що під час етапу до Володимира з Ростова-на-Дону, на якомусь перевалочному пункті, не пам’ятаю, яка колонія була, його били і катували струмом, обливали водою, два дні його мордували», – розповіла про тортури Наталія Шевцова.
Іноді з батьком вдається зв’язатися волонтерам, розповідає Наталія. Вони передають новини сім’ї.
«Вони передають по WhatsApp нам листи. І ми можемо прочитати, що він пише нам. Так само і ми передаємо йому», – каже Наталія.
Так вдалося дізнатися, що Олег Приходько пише набагато більше листів, аніж сім’я отримує, а гроші, які йому передають рідні, доходять не всі.
«У нього гроші крадуть. Що б ми не надслали. У Володимирському централі ліміт – шість тисяч [рублів] на місяць ми можемо йому надсилати. Із цих шести тисяч лише дві тисячі йому дістається», – повідомила Шевцова.
Адвокат Микола Полозов, який активно працює зі справами політв’язнів, рекомендує сім’ї знайти незалежного захисника та звернутися за допомогою до українського уряду.
«У цій ситуації, звичайно ж, я рекомендую, якщо порушують нову кримінальну справу, знайти незалежного адвоката, тому що йому в іншому випадку буде надано адвоката за призначенням, і якість цього захисника може бути великим питанням. Крім того, адвокат, крім безпосередньо юридичної роботи, – це і паліативна допомога, це і контакт з близькими. Щодо можливості стосовно оплати роботи адвоката, я, звичайно ж, рекомендую звертатися до відповідних органів України для того, щоб цей процес вирішити», – каже адвокат.
Закон є, порядку немає?
З початку російської агресії проти України у 2014 році українська держава створює механізми захисту українців, позбавлених волі з політичних мотивів у Росії чи на тимчасово окупованих територіях. З 2018 року при українському Міністерстві реінтеграції з питань тимчасово окупованих територій було створено комісію, яка досліджує факти політичного переслідування та ухвалює рішення про надання державної допомоги. З 2022 року діє Закон про правовий і соціальний захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення волі внаслідок збройної агресії Росії проти України.
Він визначає, які права мають політичні в’язні та види допомоги держави. Йдеться про реабілітацію, у тому числі й психологічну, після звільнення, фінансову та правову допомогу під час перебування у полоні. А ось порядок виконання цього закону має розробити Кабінет Міністрів України, розповідає експертка Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» Дар’я Свиридова.
Сьогодні ми маємо набагато більше осіб, які незаконно перебувають у полоні, на окупованих територіях чи незаконно вивезених на територію РФ Дар'я Свиридова
«Наскільки мені відомо, більшість положень не розроблено. Зрозуміло, що на початку 2022 року, коли мали ухвалювати і проводити через урядові структури цей порядок, державі об’єктивно було не до нього, стояло питання виживання під час повномасштабного вторгнення. Але ми вже маємо літо 2023 року, і, на мою думку, для профільного міністерства (Міністерства реінтеграції – КР) це має бути одним із пріоритетних завдань – напрацювання цього закону, тому що сьогодні ми маємо набагато більше осіб, які незаконно перебувають у полоні, на окупованих територіях чи незаконно вивезених на територію Російської Федерації», – каже Дар’я Свиридова.
Одна з причин, яка сьогодні заважає сім’ям політв’язнів отримувати гроші на часткову оплату роботи адвокатів – нова умова: банківський рахунок має бути відкритий на підконтрольній Україні території. Але не всі представники політв’язнів це можуть зробити, зазначає правозахисниця.
Підтримка з боку держави політв'язнів та членів їхніх сімей є вкрай важливою Микола Полозов
Про це свідчить і адвокат Микола Полозов. Він сподівається, що цю проблему буде усунуто.
«Підтримка з боку держави політв’язнів та членів їхніх сімей є вкрай важливою. Звичайно ж, переважна частина українських політв’язнів та членів їхніх сімей живе у Криму, що ускладнює отримання цієї матеріальної допомоги. Але щодо самого закону і допомоги, що виділяється, я вважаю, дуже важливо для них», – зазначив Микола Полозов.
За інформацією заступника постійного представника президента України в АРК Дениса Чистікова, на комісії у справах політв’язнів при Міністерстві реінтеграції з питань тимчасово окупованих територій України цього тижня вперше розглядалося питання щодо відшкодування видатків на правову допомогу.
«Можна сказати, що починає працювати цей механізм. Сім’ї політв’язнів можуть звертатися до міністерства, подавати необхідні документи, і їм уже надається допомога в межах чинного закону. Вже можна звертатися, держава намагається, хоч і в незначних обсягах, виходячи з існуючого бюджету фінансування, але таки допомагати сім’ям політв’язнів у цих справах», – повідомив Денис Чистіков у коментарі Крим.Реалії.
Адвокат – небезпечна професія в Росії
Ситуація з виплатами компенсацій видатків на адвокатів – йдеться про сто тисяч гривень на рік – не єдина проблема, каже голова «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець. Більшість, якщо не всі політв’язні, втратили адвокатську допомогу після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року та розриву дипломатичних відносин з РФ. Водночас Росія самоізолюється: там не працює міжнародне право і немає жодного міжнародного органу, який міг би на неї вплинути.
Будь-яка робота на інтереси громадян України в Росії є небезпечною для самих адвокатів Ігор Котелянець
«Будь-яка робота на інтереси громадян України в Росії є небезпечною для самих адвокатів. Тому адвокати, які займалися системною підтримкою українців раніше, зараз не можуть здебільшого цим займатися, тому що їм погрожують, і їм це загрожує тим, що їхня професійна діяльність припиниться, і вони самі там поруч на лаві підсудних опиняться», – зазначив голова «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля».
Минулого року російська влада позбавила ліцензії трьох адвокатів, які захищали громадян України у політично мотивованих справах в окупованому Криму. Цього року – вже двох, каже заступник постійного представника президента України в АРК Денис Чистіков.
«Саме тих (адвокатів-КР), які займалися політично вмотивованими справами та наданням правової допомоги на території тимчасово окупованого Криму. Вони фіксують цю активність і намагаються обмежити їхні можливості», – наголосив Чистіков.
Photo Gallery:
Від анексії до вироку: історія Олега Приходька у фотографіях (фотогалерея)
- Крим. Реалії
3 березня 2021 року суд у Ростові-на-Дону призначив йому 5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму
«Росія перешкоджає публічності процесів»
Окрім цього, Росія активно перешкоджає публічності політичних процесів, розповідає Денис Чистіков. З адвокатів беруть розписки про нерозголошення матеріалів справи, підконтрольні ЗМІ в окупованому Криму не повідомляють про такі справи у своїх матеріалах, а громадянських журналістів російська влада в Криму переслідує.
«Давайте згадаємо Ірину Данилович, яка теж була громадянською журналісткою та висвітлювала ситуацію в тимчасово окупованому Криму… Її засудили за зберігання вибухових речовин. Але якщо проаналізувати матеріали справи, то там великий акцент було зроблено саме на шпигунстві та державній зраді. І в цій справі вони намагалися притягнути ці матеріали, і це свідчить про те, що надалі вони можуть використати цю кримінальну справу для відкриття нової та незаконної справи проти Ірини», – зазначив Денис Чистіков.
Порушення нової справи проти Олега Приходька – не перший випадок, коли справи за тяжчою статтею відкривають на тих, хто вже перебуває у російських колоніях. Так було й у справі засудженого в окупованому Криму Миколи Штиблікова, розповідає Денис Чистіков.
«Він відбув незаконне покарання і був звільнений, але був одразу затриманий, йому висунули нове звинувачення, і він отримав 19 років», – каже Чистіков.
Це вкотре демонструє, що Росія продовжує нехтувати правами людини, зазначили у Представництві президента України в АР Крим. За інформацією відомства, після повномасштабного вторгнення в Україну російські силовики відкрили понад 370 справ за так звану «дискредитацію російської армії», за якими передбачено і кримінальну відповідальність.
