В анексованому Криму на аеродромі «Бельбек» російські військові будують бетонні паркани на стоянках літаків та інші укриття для захисту від атак ракет та дронів. Чи допоможуть такі заходи і чому росіяни цим зайнялися більш ніж через два роки після першого українського удару, розбиралися Крим.Реалії.
Бетонні «стійла» та «мангали»
На авіабазі «Бельбек» поблизу анексованого Севастополя російська армія будує захисні споруди для літаків, повідомляє видання The War Zone із посиланням на отримані супутникові знімки.
На зробленому 19 грудня знімку від Planet Labs видно, як нові захисні споруди будуються з використанням залізобетонних конструкцій, які забезпечують значно кращий захист літаків від великих уламків та близьких вибухів. На різних етапах будівництва є десять укриттів.
Крім укріплених індивідуальних укриттів для літаків, супутникові знімки також зафіксували будівництво менш захищених легких укриттів. Ці споруди створюються із застосуванням традиційних каркасних конструкцій та розташовані на групових стоянках літаків, де зазвичай здійснюється підготовка бойової авіації до зльоту та підвішування озброєння.
На менш захищених укриттях стоять додаткові решітки, звертає увагу видання. Як пише TWZ, раніше подібні споруди бачили і на інших російських авіабазах.
Українські військові називають захист такого типу «мангалами». Сенс його в тому, що снаряд або дрон вибухають від контакту з захисними решітками, не долетівши до об’єкта. Крім того, у разі оптичного наведення на ціль вона може бути невірно ідентифікована.
Постійно під ударом
«Додаткові фізичні засоби захисту у «Бельбеку» мають сенс. База була особливо пріоритетною метою для України, оскільки авіація та засоби ППО, що базуються на ній, допомагають забезпечувати критично важливе спостереження за сусідньою російською військово-морською базою в Севастополі, а також поширюють це спостереження далеко вглиб Чорного моря», – йдеться у матеріалі The War Zone.
Востаннє аеродром «Бельбек» зазнав української атаки 27 листопада. Вночі лунали вибухи. Міноборони РФ пізніше повідомило, що українські безпілотні літальні апарати знищено над акваторією Чорного моря та територією Криму. Про збитки для авіабази не повідомляли ні силові структури, ні незалежні ЗМІ та телеграм-канали.
Перед цим «Бельбек» атакували вночі 7 жовтня. З аеродрому було піднято в повітря російських винищувачів. Телеграм-канал «Крымский ветер» опублікував фото пожежі в районі військового аеродрому «Бельбек» під Севастополем, уточнивши, що джерело займання невідоме.
24 червня 2024 року над акваторією біля пляжу Учкуївка під Севастополем було збито ракету ATACMS, повідомляли російські військові. Від пляжу Учкуївка до аеродрому «Бельбек» по прямій 4,5 км.
Український блогер Іван Яковина на своїй сторінці у Facebook розповів, що внаслідок удару балістичними ракетами ATACMS по севастопольській авіабазі «Бельбек» було знищено щонайменше одну РЛС «Небо-М».
«Цей дорогий та рідкісний радар використовується для виявлення та відстеження траєкторії якраз балістичних ракет на великих висотах. Тобто його знищило те, проти чого «Небо-М» покликаний був боротися», – написав він без вказівки на джерело своєї інформації.
У ніч проти 12 червня біля «Бельбека» ракетами ATACMS були вражені об’єкти ППО, повідомляв телеграм-канал ASTRA з посиланням на джерела в російських екстрених службах півострова.
«У районі аеродрому «Бельбек» у Севастополі внаслідок влучень повністю було знищено дві пускові установки ЗРК С-400 та радіолокаційна станція», йдеться у повідомленні.
Попередні результативні атаки з аеродрому «Бельбек» були в ночі на 15 та 16 травня. Під час першої атаки було знищено радіолокаційну систему 92Н6Е, що входить до складу комплексу ППО С-400 і щонайменше пошкоджено одну пускову установку. Під час другої було повністю знищено два літаки Міг-31 та один Су-27, а Міг-29 пошкоджено. Було знищено паливний склад поруч з основною злітно-посадковою смугою. Щонайменше один російський військовослужбовець загинув.
Під час атаки по аеродрому «Бельбек» 31 січня було знищено щонайменше три літаки, а також частину особового складу військ РФ, заявив на той момент речник Повітряних сил України Юрій Ігнат. Британська розвідка повідомила, що внаслідок удару 31 січня було знищено бункер пункту радіолокації управління та координації.
«Бельбек» регулярно зазнавав ударів у 2022 та 2023 роках: 19 жовтня, 11 грудня, 4 січня, 16 січня та 4 травня. І це лише випадки, які офіційно підтверджувала російська влада міста. Вибухи ж у тому районі лунали набагато частіше.
Після двох років атак
У зв’язку з цим виникає питання: чому російські військові перейнялися фізичним захистом літаків лише через два з лишком роки після першої атаки по аеродрому «Бельбек»?
Відомо, що ведення воєнних дій часто надає прискорення розвитку технологій як наступальних, так і оборонних. Це простежується, зокрема й у війні, яку Росія розв’язала щодо України. Ті ж «мангали» – решітчасті конструкції над бронетанковою та автомобільною технікою, які раніше використовуються лише в конфліктах на Близькому Сході, були впроваджені російською армією вже в перші місяці після вторгнення.
Однак для забезпечення елементарного захисту військових літаків під час стоянки на аеродромах потрібно близько двох років. У чому причина?
У своїй праці «Про війну» військовий теоретик Карл фон Клаузевіц проголосив, що перший, вищий, найдальший акт судження, який має прийняти державний діяч і командувач – це встановити вид війни, в яку вони вступають.
Те саме можна сказати і щодо інновацій у збройних силах. Тут можна виділити три ключові компоненти як оборонних, так і військових інновацій: технологічна, організаційна та доктринальна.
Технології є джерелом оборонних та військових інновацій та конкретних зразків озброєнь та військової техніки. А організаційні, програмні та доктринальні зміни забезпечують те, що у більш спеціальній літературі називається процесними інноваціями.
За оборону військової частини, у нашому випадку 38-го винищувального авіаційного полку ВПС Росії, що дислокує на аеродромі «Бельбек», відповідає командир полку. І якщо впровадження технологічних інновацій знаходиться поза його компетенцією, то організаційні питання він повинен вирішувати, що прямо записано у його посадових обов’язках. Щодо доктринальних питань, як, наприклад, зміна способу захисту літаків від атак супротивника, командир повинен, у разі потреби, звертатися до вищого командування. У тому числі і за виділенням необхідних засобів та матеріалів для вирішення задачі.
Дворічне відставання в такому елементарному питанні показує нездатність російських командирів орієнтуватися в умовах бойового стану, що змінюється, і швидко приймати рішення, у тому числі нестандартні.
Літовище «Бельбек»: довідка
Історія аеродрому «Бельбек» почалася ще в 1938 році – було збудовано злітну смугу оперативного призначення, там базувалися винищувачі 3-ї та 4-ї авіаційних ескадрилій 32-го винищувального авіаційного полку ВПС Чорноморського флоту на літаках І-15біс.
Своє ім’я аеродром отримав за назвою сусідньої річки. Розташований на березі моря, на території Нахімовського району Севастополя, на Північній стороні міста, примикає впритул до мікрорайону Любимівка.
До розвалу СРСР аеродром використовувався за призначенням, після перейшов у відання України. На «Бельбеку» базувався винищувальний авіаполк, пізніше – 204-та бригада тактичної авіації (в/ч А-4515). З 1993 року до анексії Криму з аеропорту також виконувались рейси цивільних повітряних суден.
Росія розташувала на аеродромі 38-й винищувальний авіаційний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС та ППО Росії. З лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну, аеродром «Бельбек» активно використовується – звідси злітають винищувачі та штурмовики.
